Скласти казку про двох хвальків-розбишак

літом у селі на ганку,ледарь-кіт дрімає зранку.аж геть, гомін, ґвалт і гам,щось десь трапилося там.відкриває потихеньку,ліве око і близенько,бачить бійку двох хвальків,сірих грязних горобців.“я сміливіший за тебе,на землі я, чи у небі,всіх порву я мов собака”-каже перший розбишака.“де тобі, я сам хоробрий,не знайти по самий обрійз ким зрівнятись міг би я”-друге каже гороб’я.захвативши їх в охапку,бійці кіт поставив крапку,пощастило малюкам,розбишакам і хвалькам.врятувались від зубів,та позбулися хвостів.ось про що розмова, діти,так у світі треба жити,щоб тебе не за словами  цінували, а ділами.

так от любі небудьте розбишаками!

Які вчинки людини повинні бути притаманні кожному? кожна людина робить те,що від неї вимагають певні обставини.проте,вчинки можуть бути як позитивні так і не дуже.візьмемо до прикладу життєву ситуацію?   одного дня хлопчик гуляв зі своєю собакою й побачив достатньо незвичайну ситуацію.двоє молодиків ображали маленьку дівчинку,яка чекала доки її мама вийде з магазину.максим (чи інше ім*я хлопчика)підійшов до них,й сказав: -що вам потрібно від цієї дитини? навіщо її ображати? -а тобі,що від нас треба? йди собі своєю дорогою! -ну,якщо у вас немає мужності чи ви не впевнені собі й це компенсуєте образами до меньших то це ваша проблема. -добре,добре.відходячи до кафе сказали хлопці. -все чекай собі спокійно,вони більше тебе не зачеплять. -дякую,вам. -немає за що.бувай! на закінчення свого твору роздуму хочу сказати,що я повністю погоджуюся з хлопчиком,що захистив дитину.на мою думку кожному повинні бути притаманні такі якості.тому-що у нашого героя максима є своя думка,за якою він діє. нормально? я так тему розкрила?  

Відокремленими називаються другорядні члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно і виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні. в усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі — розділовими знаками. за своїм значенням відокремлені члени речення наближаються до простих речень (з очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (леся украї відокремленими можуть бути лише другорядні члени речення — означення (зокрема прикладки), обставини, додатки. головні члени речення не відокремлюються. у вимові відокремлені члени речення виділяються логічним наголосом і невеликими паузами, а на письмі комами, іноді — тире (переважно в кінці речення). другорядні члени речення відокремлюються у таких випадках: 1) коли цьому сприяє незвичний порядок слів у реченні (стояв липневий день, тихий, сонячний); 2) коли другорядний член вносить у речення додатковий відтінок причини або протиставлення (пор.: наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (м. стельмах) — кінь тихенько заіржав ( бо був наляканий громовицею); 3) коли другорядні члени поширюються залежними словами (навіть сусіда, великий знавець у голуб’ячому спорті, замилувано стежив за «чужаком» (л. смілянський)); 4) коли другорядні члени мають уточнювальне значення (там, над россю, стоїть одна висока скеля (і. нечуй-левицький)); 5) коли другорядні члени (означення, обставини) виражені дієприкметниковим чи дієприслівниковим зворотом (я мчав через хащі, ламаючи гілки, спотикаючись і наштовхуючись на дерева (в.