Написати твір на тему „ моя сім'я ”

Я (своє ім'я). Я хочу розповісти про свою сім'я.Моя сім'я не велика або велика.До неї входять(хто до неї входить).мою маму звати (її ім'я).мого тата звати(його ім'я)і так далі.мої бабусі й дідусі живуть в(де вони живуть)ми живемо в (такому місті вулиці будинок)ось така моя сім'я.

1.а) А ранкове сонце освітило все: людей,рослин,тварин
б) Річка виблискує під сонцем,під хмарами.
в) В серці,в душі,в спогадах - в усьому відчувалось буяння весни
2.а) У зіницях печалі відбивається все:люди,дерева,обличчя.
б)Люди,дерева,обличчя - все це відбивається в зіницях печалі.
3.І від снігу,від сонця,від горобиного галасу на душі - від усього ставало затишно й приємно
Протоптані від хат стежки бігли всюди:до школи,до криниці,до ставка.
Між галузками кущів,у кронах дерев,посеред дороги - всюди метушились горобці.

Влаштувати цю вечірку ми вирішили  несподівано. Ми запросили  всіх, навіть тих, хто нам не подобався. Оскільки був початок вересня, вечір  назвали різдвяним, а гостей за на ленч, чай та обід. Треба готувати цілі гори їжі, тож мама з кулінарними книгами чаклувала на кухні з цілий день, і з нею можна було говорити на теми, що стосувалися кулінарії.
До підготовки взялися заздалегідь і з таким ентузіазмом, що  всі буквально падали з ніг, перевтомлені й роздратовані. Наші вечірки ніколи не проходили за планом. Завжди в останню хвилину щось траплялося, і наш  проект летів шкереберть. За багато років ми вже звикли до цього , інакше наш різдвяний вечір з самого початку був би приречений на провал, бо ним майже повністю заволоділи звірі. А почалося з  золотих рибок.
За кілька днів до того мені пощастило впіймати водяну черепаху, яку я назвав Старим Шльопом. Я задумав урочисто відзначити пам’ятну подію. Я вирішив перебудувати черепашачий ставок, тобто старі ночви.  Я роздобув великий прямокутний резервуар від оливкової олії і  прикрасив його. Оформлення вийшло дуже натуральне і, здається, сподобалось черепахам та водяним вужам. Але мені здавалося, що чогось їй бракувало. Я вирішив пустити туди золотих рибок.
 Після снідання я помчав подивитись на золотих рибок, і побачив, що  двох з них вже не було. Вчора на радощах я  забув, що і черепахи, і водяні вужі  полюбляють поласувати  рибкою.
Довелося  відсадити рептилій в бляшанки з-під гасу. Поки я чистив та годував Сорок, надійшов час ленчу. Ось-ось могли з’явитися перші гості. Я підійшов до свого  ставка і раптом  побачив, що хтось виставив банку з вужами на осоння. Мляві, перегріті сонцем плазуни лежали на поверхні води. Я злякався, що вони вже здохли. Тільки невідкладна до могла врятувати їх. Схопивши банку, я метнувся в дім. Мама була на кухні, втомлена й неуважна.
Я розповів про халепу і додав, що єдиний рятунок для вужів — це тривале перебування в прохолодній воді. Чи можна помістити їх у ванну на годинку?
— Так, синку. Гадаю, це до А проте, все ж таки попитай, чи нікому зараз не потрібна ванна. І не забудь потім зробити дезинфекцію, добре?
Я наповнив ванну  водою і обережно опустив туди вужів. За кілька хвилин вони почали оживати. 
Зрадівши, я лишив їх відмокати у воді, а сам пішов перевдягатись. На зворотньому шляху я завернув на веранду, щоб оцінити стіл, накритий у тіні виноградного листя. І побачив, що в центрі столу, на  вазі з квітами сиділи Сороки.  Ножі й виделки були розкидані, вершкове масло порозмазуване по тарілках, і масні відбитки пташиних лапок розбігались по всій скатерці. Перець та сіль  оздоблювали уламки розбитої соусниці з гострим соусом чатні. І на довершення всього незрівнянні Сороки перекинули на святковий стіл глечик з водою.