Твір-роздум на тему " про вчинки людей на основі власних

Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або до каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі до Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.

У тістому лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:

- Звідки ти взялась тут?

Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:

- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.

-Тому ти, напевне, така ніжна і беззахистна?

- Так. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого, - журливо відповіла конвалія.

Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красуⒶ. 

...я йшла(йшов) і милувалась(вся) красою цих квіточок. я йшов(-ла) і думав(ла),скільки цікавого і прекрасного в нашому світі. і все це безкоштовне. ми можемо милуватись всією красою навколишнього середовища просто через те,щонам так хочеться,і ніхто не може нам заборонити робити це. я розумів(ла),що є люди,які руйнують все це але для чого? одного разу,я став(ла) свідком не дуже приємної ситуації. сім*я яка складалась з 3 людей,матері,батька та сина років 4,йшли моєю вулицею. хлопчику дуже сподобалась наша Конвалія. його батько вирішив її зірвати. звичайно, я зробив(ла) йому зауваження,аби він цього не робив. йому стало соромно. як кажуть,кращий захист-це напад. він почав сваритись на мене,через те,що ми вирощуємо квіти не в відведеному для цього місці. я мовчки слухала(в). коли вони пішли,я полила(в) Конвалію,та все ж таки залищилась(вся) задоволена(ий). я не дала(в)дорослому чоловіку зірвати квітку,цим самим,я показала їхньому малому сину,що так робити не можна,як хотів зробити його батько. тепер,ця квітка милуватиме око нашим односельцям.