Скласти твір про зиму (до 8 речень) використовуючи 3 відміну

Зима — це дивовижний час року. З настанням зими приходять холоди, все на вулиці вкривається білим, чистим, пухнастим снігом, наче всю землю огортає біла ковдра.

Коли я дивлюся в своє вікно, бачу снігові замети та дітей, що катаються на гірці. Деякі з них грають в сніжки й ліплять снігову бабу. Але все частіше з настанням зими я став бачити незадоволених людей, які ховаються під капюшон чи закутують шарф найсильніше, щоб, напевно, не замерзнути на холоді.

Я дуже люблю зиму, не дивлячись на холоди. Взимку можна кататися на санчатах, на ковзанах, грати в сніжки, ліпити сніговиків чи снігових баб. Звичайно, не можна забувати й про Новий рік, адже це чарівне свято, яке буває лише раз на рік.

-Привіт, як ти?

-Привіт, добре, а ти?

-Такак от сиджу і думаю, що ж мені робити.? Чи йти далі навчатися у школі, чи намагатися вступити кудись у вищий навчальний заклад.

-Ого, так це важко. А ким ти хочеш стати?

-Перукарем, але мама проти.

-Чому?

-вона говорить, що це робота дешева. А мені вона приносить масу задоволення.

-Це не правильно. ВОна не може вирішувати, вона лише може порадити.

-Тато теж так говорить, але я ж хочу стати перукарем. А ти знайшла своє покликання?

-Так, для мене це було легко. Просто це те що приносить тобі багато-багато щастя та добрих відчуттів.

-Справді, тоді я скажу мамі, що це моє покликання.

-ООО, чудовий ааргумент.

-Я теж так вважаю, але й можливо все ще поміняється?

-Не думаю, адже ти вже зовсім доросла

1. Діти вирішили: «Відтепер ми будемо допомагати батькам».

   «Відтепер ми будемо допомагати батькам», - вирішили діти.

   «Відтепер, - вирішили діти, - ми будемо допомагати батькам».

2. Сергій подумав: «Прикро, коли тебе не розуміють».

   «Прикро, коли тебе не розуміють», - подумав Сергій.

   «Прикро, - подумав Сергій, - коли тебе не розуміють».

3. Хтось гукнув: «Досить! Давайте заспокоїмось!»

   «Досить! Давайте заспокоїмось!» - гукнув хтось.

   «Досить! - гукнув хтось. - Давайте заспокоїмось!»  

4. Батько запитав мене: «А де та газета, що я читав учора?»

   «А де та газета, що я читав учора?» - запитав мене батько.

   «А де та газета, - запитав мене батько, - що я читав учора?»