Твір на тему у чому я вбачаю милосердя?

Милосердя – це миле серце, а значить, дбайливе і чуйне. Таке серце притаманне тільки людям, здатним співпереживати і співчувати. Милосердних людей хвилюють проблеми безпритульних, вони ніколи не пройдуть повз нужденного, завжди протягнуть руку до людям похилого віку та інвалідам, обов’язково відвідають дитячі будинки та подарують свою любов і ласку кинутим дітям. Це люди, які не кинуть у біді не тільки людини, але і знедолене тварина.Кожна людина розуміє милосердя по своєму. Як на мене, то це гуманність, доброта, вміння відчувати чужий біль, але не тільки відчути, але й спробувати полегшити її.
Якщо говорити про приклади, то відразу згадується Мати Тереза або ж громада сестер милосердя, які допомагали і доглядали за хворими у військовому госпіталі.
Милосердя – це чудова якість людини, яке на жаль, все рідше зустрічається. Сьогодні все частіше побачиш, як люди проходять повз того, хто упав і не може встати, все частіше ми бачимо, як люди знущаються над тваринами. При цьому саме милосердя стали підміняти певним прототипом іменованим доброчинністю, тим самим порівнюючи милосердя з дзвінкою монетою. Адже для того, щоб виявити це якість, гроші і не потрібні по-великому рахунку. Часом досить поговорити, дати пораду, підставити плече, простягнути руку, відволікти від думок, щоб іншій людині стало краще, щоб він відчув підтримку.
Завершити свій твір на тему милосердя в нашому світі хочу закликом. Будьмо милосерднішими, адже чим більше в житті милосердя, тим менше стане страждань і горя, тим краще стане наш світ і наше життя в цілому.

Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.

Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.

Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.

Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.  

НЕХАЙ ТВІР БУДЕ ТВОРОМ-РОЗДУМОМ

Найбільша розкіш у житті- це честь і любов. На мою думку це воістинно вірно.Ви напевно запитаєте: «Чому?».Відразу ж дам вам відповідь на це питання. Людинна є такою істотю яка завжди прагне розвиватись та полегшувати своє життя, щоб жити як кажуть «у розкоші». Та які б не були красиві, милозвучні, смачні ті розкоші окремі з них будуть особливими. Велика розкіш коли ти любиш і тебе люблять по справжньому, адже це прекрасніше за все мати справжню любов. Жаль що дехто не розуміє цієї розкоші. Неменш важливою є й розкіш честі, коли ви маєте повне взаєморозуміння, повагу.

Отже в нашому житті дуже багато цінностей й цілей(розкошей) які ми маємо, і які хочемо ще досягти. Але потрібно вибирати найголовніше з них.