Скласти есе на тему краса i милозвучнiсть украïнськоï мови.будьласка !

Українська мова-неймовірна і милозвучна,вона у нас єдина та неповторна. В нашому житті через мову кожна людина приєднується до великої спільноти -народу,а життя окремих індивідів зливаються в історичний шлях нації. Потрібно плекати нашу мову як оберіг народу. Наша мова-неповторна і милозвучна та єдина .

Кажуть що наші вчинки говорять самі за нас. Я повністю згоден з цим твердженням, адже кожен з нас, розповідаючи про себе, завжди перебільшує, навіть не дивлячись на те чи хоче він це зробити чи ні. Ми намагаємося виглядати краще ніж є насправді. Я раніше думав, що слово важливіше будь-якого вчинку, але з кожним наступним днем я переконуюся в зворотному. Нинішні люди дуже багато говорять але мало що роблять. Саме тому мені починає здаватися, що вчинки вагоміше слів, якщо вчинок позитивний, він і без слів хороший! А коли за хорошими і ласкавими словами, іноді ховаються негарні вчинки, то кому потрібні порожні слова? Зараз люди кидають слова на вітер навіть не замислюючись, що за них треба відповідати. Словам вірити зараз абсолютно не можна, ось така моя думка.
Тому тепер я переконаний, що людину можна пізнати, дивлячись тільки на його вчинки, адже зараз для людини слова це тільки слова, а вчинки говорять самі за себе і характеризують людину найточніше ніж його думка або тим більше брехня про самого себе.

Мне понравилось, как Н.В. Гоголь представил Остапа и Андрия - двух совершенно разных людей по характеру и чуствам, но из одной семьи. Остап был очень похож на отца - считал, что товарищество это самое главное, что могло быть в жизни и не прислушивался своих чуств. Андрий был противоположностью своего брата - им управляли чуства.

Также мне запомнилось, как Андрий оставался верен своей любимой до последнего своего дыхания, считая её не только своей возлюбленой, но и своей Отчизной.

Мне также запомнились слова, которые сказал Тарас Бульба: "Нет уз святее товарищества". Он считал, что друзья, товарищи самое важное, что может быть в жизни.

Также запомнилось, как Тарас Бульба убил своего сына Андрия. Этим поступком он показал, что если кто-то из его стороников предал своих товарищей, то он сразу становится предателем несмотря даже на то, что предатель это его родной сын.