Твор на тему я пишаюсто що я українець

Пишаюся тим, що я українець

Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.

Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.

Дивіться також

Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.

Думаю,что человек сам делает свою жизнь. В этой притче женщина попросила, так сказать, много и сразу, не прилагая никаких усилий,чтобы добиться всего этого самой. Он дал ей семена, чтобы она сама сделала свою жизнь что ли. Ведь всё, что хочешь ты, зависит от тебя самого! Не нужно просить у кого-то денег,любви,счастья,успеха,здоровья,если ты и сам можешь всего достичь. Можешь найти хорошую работу,заработать много денег,а еще добиться успеха. Найти любовь ты можешь сам, зачем ее просить? Здоровье? Счастье? Нашел любовь- нашел и счастье! А здоровье..береги его, заботься о нем.

Объяснение:

Мого батька звуть Олександр. Йому тридцять шість років. Він працює менеджером в Одеській митниці.

Для мене тато — це близька людина, мій ідеал чоловіка. Він дуже розумний і талановитий, добрий і сильний.

Також мій батько дуже гарний зовні. Ми з ним схожі — в нас однакові голубі очі, темно-русяве волосся. Навіть деякі звички одні й ті самі. Ми любимо разом грати, гуляти, дивитися телевізор.

Це людина, яку я дуже люблю і чиєю думкою я дорожу. Саме у нього я вчуся доводити до кінця кожну справу. Вчуся працьовитості й посидючості — рисам, яких мені іноді не вистачає.

Я дуже хочу, щоб мій тато ніколи не хворів та довго жив. Він є найбільшою і найважливішою для мене людиною, яка гарна не тільки зовнішністю, але й душею. Мій тато на вроду багатий!

Я люблю свого тата!

Я, як і більшість дітей, вважаю свого тата найкращим. Він великий та сильний. Мій тато вище середнього зросту, міцної статури, у нього зелені очі й світле волосся, яке він коротко стриже. Ще мій тато носить вуса й бороду. Зараз це в моді та йому дуже личить. Мені здається, так він схожий на царя Миколу Другого з династії Романових.

Мій батько багато знає і вміє. Він любить читати й дивитися пізнавальні передачі про природу, історичні події або техніку. А потім все це зі мною обговорює. Мені цікаво слухати, і я намагаюся запам’ятовувати цікаві факти, щоб потім розповісти друзям. Тато завжди пояснює мені, як влаштований той чи інший механізм, природне явище чи історичний процес. Я дуже люблю проводити з ним час.

Батько є головою нашої родини. Частенько він лагодить щось у будинку: крани, меблі, електрику. Викликає майстрів, тільки якщо має бути великий ремонт. Іноді я теж йому допомагаю. Тато каже, що чоловік повинен все вміти, це в житті завжди стане в нагоді. Одного разу він змайстрував відмінний комп’ютерний стіл, я й досі ним користуюся.