Навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. Скоро Великдень. Останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. Свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. Спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.
Той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. Будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. А вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. Ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. Ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. Мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Складіть невелику розповідь про прогулянку рідним містом, вікориставши щонайменше 2 складнопідрядні речення! желательно про одессу
Гуляя по родной Одессе так приятно вдыхать её незабываемый воздух! Иногда кажется, что ты переносишься в другую страну. Её порты и пляжи, достопримечательности и красивая архитектура, средневоковье и современность - всё это в одном незабываемом городе - Одесса!
Перевод:
Гуляючи по рідній Одесі так приємно вдихати її незабутній повітря! Іноді здається, що ти переносишся в іншу країну. Її порти і пляжі, визначні пам'ятки і красива архітектура, средневоковье і сучасність - все це в одному незабутньому місті - Одеса!