понеділок, кажуть, день важкий, але саме цей день став для нас пам'ятним. наша класна керівниця інна юріївна оголосила понеді днем джентльмена. вона пояснила, що джентльмен — це людина вихована, ввічлива, з гарними манерами. ці якості треба виховувати в собі щодня. а поки ми повинні уявити себе джентльменами хоча б на один день. і ми "почали входити в образ" на перервах хлопчики намагалися, виходячи з класу, пропускати дівчаток уперед, у коридорі звільняли дорогу старшим. на уроках сиділи незвично тихо: не шепотілися, не підказували, не передавали записок, не викрикували — тобто поводилися ідеально. в усьому були підкреслено ввічливі. звістка про те, що в нашому класі день джентльмена, миттєво облетіла школу. спочатку всі просто здивувалися. ми дуже хвилювалися, почували себе незвично в ролі джентльменів. адже доводилося стежити і за своєю мовою. треба було виглядати охайно. у їдальні ми не лізли, як звичайно, без черги за булочкою. потім з нас почали жартувати: "нічого, джентльмени, завтра ви станете такими, як і були: адже ви джентльмени на один день! " на виховній годині вчителька підвела підсумок дня джентльмена. вона ще раз зазначила, що джентльменами за один день не стають і все в наших руках: від того, як ми будемо виховувати в собі ці гарні якості, залежить і ставлення до нас навколишні ми йшли до виходу зі школи з вальком жуковим, обговорювали сьогоднішній день. у дверях зіштовхнулися з жінкою похилого віку. вона відступила, пропускаючи нас уперед. ми, ніби нічого не сталося, спокійно пройшли мимо, розмовляючи про своє. і раптом валька зупинився: "але ж насправді так, ми виявилися джентльменами навіть не на день, а всього на декілька годин! " ми сіли в тролейбус. от де багато можливостей показати себе джентльменами! на наш жаль, у тролейбусі було багато вільних місць, тому виявити своє джентльменство — поступитися місцем старшим — нам не вдалося. ми вийшли з тролейбуса. за нами виходила навантажена сумками жінка. не змовляючись, ми простягнули їй руки. вона посміхнулася і сказала: "от це справжні джентльмени! "
ко-лін-це– [кол’інце].3 склади, 7б.,7зв.[к] —приголосний, твердий ,глухий[о] — голосний, ненаголошений[л']—приголосний,м’який, дзвінкий
[і] — голосний, наголошений[н] —приголосний, твердий , дзвінкий [ц] —приголосний, твердий ,глухий[е] — голосний, ненаголошенийра-ді-стю [рад'іс'т'у] 3 склади, 7б,7зв.[р] —приголосний, твердий, дзвінкий [а]— голосний, наголошений.[д']—приголосний,м’який, дзвінкий[і] — голосний, ненаголошений[с'] —приголосний,м'який,глухий[т’] —приголосний,м’який,глухий[у] — голосний, ненаголошенийпіс-ня – [п’іс’н’а]. 2 склади, 5б.,5зв.[п’] —приголосний,м’який,глухий[і] — голосний, наголошений[с'] —приголосний,м’який,глухий[н'] —приголосний,м’який,дзвінкий
[а]— голосний, ненаголошений.тре-тьо-го – [трет’ого]. 3 склади, 8б.,7зв.[т] —приголосний, твердий,глухий[р] —приголосний, твердий , дзвінкий [е] — голосний, наголошений[т’] —приголосний,м’який,глухий[о] — голосний, ненаголошений[г] —приголосний, твердий ,дзвінкий[о] — голосний, ненаголошений
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть написати невелику казку про двох мурашок.заголовок "до далеких берегів" 2 клас
жили-були якось дві веселі мурашки онь і пай. вирішили вони піти на пошуки кращої долі. мандрували вони ,мабуть , з тиждень. багато пригод побачили вони на своєму шляху. і з хвилями бурхливими боролись , і переправи долали і від зливи рятувалиь. не зогледілись друзі ,як повернулись додому. а за цей час вони так скучили за родиною та друзями , що зрозуміли, що найкраще таки тут. і ніколи більше покидали своїх домівок.