Знайдіть 4 речення , ускладнені однорідними членами . істинне призначення людини жити , а не існувати . 2. забіліла зима , забіліїй раділа хіба дітвора .3 . дивитися вона й не надивитися на свого сина . 4. наша дума , наша пісня не вмре , не загине . 5. буде ще після цього простір лиману , і вітер попутний , і біла заметіль чайок над головою . 6. вона сиділа , міцно стиснувши зуби і обхопивши коліна руками .7. світ який - ні краю ні кінця іть будь-ласка )

1.жити, а не існувати

4.наша дума, наша пісня, не вмре, не загине

5.простір, вітер, заметіль

6.стиснувши, обхопивши

Віль'ям Шекспір - видатний англійський письменник.

Я захоплююся читанням. Більш за все я люблю читати книжки англійських авторів, бо вони дають мені чимало цікавої інформації про життя, традиції та звичаї англійців. В історії Великої Британії є чимало відомих людей. Наприклад Віль'ям Шекспір, великий англійський поет і драматург, народився в 1654 році в містечку Стратфорд-на-Ейвоні. У той час в Англії театрів ще не було. Групи акторів мандрували від одного міста до іншого, даючи вистави на вулицях. Іноді актори приїжджали і до Стратфорду-на-Ейвоні. Малий Віль'ям ходив на всі вистави. Згодом, він зрозумів, що хоче стати актором. Іноді він писав короткі п' єси і ставив їх разом з друзями. Коли йому виповнився 21 рік Вільям Шекспір поїхав до Лондона, там згодився допомагати акторам, але згодом сам почав писати для них п' єси. Дуже скоро його п'єси стали популярними. Його п' єси знамениті протягом століть. Найвідоміші з них "Отелло", "Гамлет", Ромео і Джульєтта " та" Король Лір". Шекспір написав 37 п' єс, 2 поеми та 154 сонети. Шекспірівські твори завжди будуть безсмертними і цікавими.

До мені!!

Складіть можливі ланцюги живлення: орел-змієїд, лелека, жаба ставкова, листогриз, зелений коник, норка, тхір, трав’яна жаба, вуж.

Найдорожча в світі людина — це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих турбот.

Скільки пісень, віршів, творів присвячено матері. Це і "Пісня про рушник" Андрія Малишка, і "Два кольори" Дмитра Павличка, і "Лебеді материнства" Василя Симоненка, і оповідання "Мати" Олександра Довженка та багато інших.

У вірші "Сива ластівка" Борис Олійник задушевно звертається до матері:

Там, де ти колись ішла,

Тихо стежка зацвіла

Вечоровою матіолою

Дивом-казкою світанковою...

Так, мати в найвищому розумінні — це наша Україна, це Мати-природа, яка створила життя на Землі.

А Микола Сингаївський у своїй поезії "Мати" наголошує:

Від матері — слово, і пісня, і хліб.

Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері — мужність і перший політ,

і як мати для всіх — Батьківщина моя.

Моя мама — ніжна і добра, лагідна і красива жінка.

Скільки себе пам'ятаю, вона завжди поруч мене. І це настільки звично, що здається іншого не може й бути. її турботи сприймаються, як щось звичне, буденне. Але ми розуміємо, що за цим криється велика материнська любов. Адже для матері її дитина — найкраща в світі. Так каже народна мудрість. І це справедливо, бо тільки мати може побачити свою дитину такою, якою вона повинна і могла бути.

Мамин власний приклад багато значить для дитини. Моя мама ще з дитинства навчила мене поважати і любити людей, бути чесним і добрим, щирим і чуйним. І я намагаюсь бути де в чому схожим на свою матір, а також роблю все для того, щоб менш її ображати. Коли вона усміхнена, весела, то мені радість.

Скільки разів подумки я звертався до неї, молив про до в скрутний час. 1 вона завжди мені допомагала своєю вірною, незрадливою любов'ю, своїми порадами.

Відомий поет писав:

Рідна мати моя, ти ночей недоспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Не тільки Малишкова мати "недоспала ночей", не тільки вона давала синові "рушник вишиваний на щастя, на долю". Скільки матерів проводжали сина або доньку в дорогу, без надії побачити коли-небудь, але завжди чекаючи на порозі! Материна оселя — дім, де завжди ми бажані гості. Так тобі, рідна, за все! Земний тобі уклін.

Прийми синівську любов.