Розібрати слово як частину мови благословенного

Здоров"я - це найдорожче з усього, що ми маємо. Було б логічно стверджувати, що ми всіляко прагнемо його зберегти та поліпшити. Але чи це так насправді? Що ми вкладаємо у слова "земле барвінкова, дай мені здоров"я"? Чи усвідомлюємо ми взагалі всю глибину і значущість цих слів? Ми просимо здоров"я у землі, тобто у природи. Але я не впевнений, що ми маємо на це право, що ми любимо і цінуємо її достатньо для того, щоб вона відповідала нам любов"ю та турботою.  Ми спустошуємо, виснажуємо, забруднюємо землю замість того, щоб прикрашати її. Замість посадити нові ліси, плодові сади, влаштувати затишні парки люди вважають за краще збудувати на місці вирублених дерев нові житлові райони. Колись, не так вже й давно навколо нашої столиці буяли зеленню сади та ліси, річки та озера вабили до себе кришталево чистою водою. Натомість зараз ми маємо забруднені водойми, вода яких отруєна хімікатами, захаращені пластиком залишки лісу...  Про здоров"я за таких умов можна тільки мріяти. Отже, перш ніж просити його у землі, слід добре подумати: а що саме ти зробив для своєї матінки-природи? Ти свідомо не користуєшся пластиковим посудом та пакетами, не викидаєш будь-де використані батарейки, ти вирощуєш дерева, прибираєш залишки чужих "пікніків" у найближчому лісі... Тоді ти маєш моральне право просити здоров"я у землі, і вона тобі його обов"язково дасть.

Колись давно , в одному селі жили дві прегарні дівчини . Одну звали Береза , а другу Яблуня . Усі хлопці за ними бігали , хотіли щоб кохали вони іх . Але в нікого вони не закохувались , я не проси.
І подарунки їм дарували , і пісні складали , і чого тільки не робили. Одного разу хлопець навіть говорив, що якщо вони йому відмовлять , він покінчить життя самогубством . Але вони відмовляли.
Одного разу по королівству розійшлась чутка про те , що принц обїздить усі села , усі міста у пошуках найпрекраснішої дівчини.
От і каже голова села :
- Давайте ми принцу запропонуємо наших красунь Березу і Яблуню , він точно їх вибере!
Дівчата погодились , але постійно сварились кого вибере принц .
Казала Яблуня що її вибере принц , бо в неї коси довші .
А Береза перечила їй , казала що її вибере - бо очі блакитніші.
От приїхав принц до села та каже до дівчат :
- Я об'їздив усе королівство , але таких як ви не бачив!!
Але тепер дівчата ще більше сваряться , гавіть вже деруться за принца .
Одного вечора дівчата вирішили отруїти одна одну. Наварили яду , і налили його до стакану води суперниці.
А потім побачила це сільська знахарка та добавила до їхнього напою свого переворотнього зілля .
Випили вони , та й перетворились на дерева .
Береза стала деревом з білим стовбуром , тонкими гілочками . Воно було на вигляд таке легке та повітряне. А яке ще дерево могло вийти з Берези , блакитно окої білявки , що завоцовувала серця парубків.
Яблуня стала деревом з дуже міцним і твердим стволом , пишним листовинням та яскравими плодами. А яке дерево може вирости з такої дівчини я Яблуня...
На ранок всі прокинулись , а на місті прегарних дівчат два дерева.
Всі заметушились , почали думати-мудрувати куди вони поділись, казали що зараз все зроблять як було , погрожували знахарці , а вона тільки "Самі дівки винні".
А принц подумав трохи і каже:
-А нащо воно мені? Нащо ламати голову , чекати , вас метушити ? Я поїду собі ще , точно знайду дівчину. А ви самі розбирайтесь!
Поїхав він.А люди посумували-посумували, знахарку полаяли-полаяли , а потім заспокоїлись.
Вирішили посадити яблуню і березу у чащу ліса , щоб забути їх назавжди.
От пройшло з часу події років 10-20 (а може й більше, хто його знає) , і бачать люди у селі березу і яблуню.
Потім з інших сел вони дізнались , що яблуня і береза - одні наймогутніших дерев світу .
Іноземці приїзжають до їхніх земель спеціально за корою берези і плодами яблуні.
Сидять вони і думають , чого вони дерева собі не залишили
КІНЕЦЬ
P.S. Извините за ошибки , писала на скорую руку.