І! фонетичний розбір "гнівно/печальної" та "світо/будови"

1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет.
2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет
3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток.
5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?"
2)жіночий рід,неістота,однина
3)Називний відмінок
4) Перша відміна;мяка група

Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він  штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду.  Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
 Найда, відчувши голод, відкусив  шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда  почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний  запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.