Чи завжди треба казати правду?

Правда — це те в що вірить людина, правда в період часу може змінюватись як за суттю так і за поняттям, правда може частково чи повністю відповідати значенню слова Істина чи протилежна їй.

Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: «Чесність — краща чеснота».

Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна память». Це означає, що він повинен памятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.

Але ж усім відомо, що «шила в мішку не сховаєш». Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже «краще гірка правда, ніж солодка брехня». А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.

Объяснение:

Если что-то не понравиться, я не виновата.

Вот еще несколько пословиц и поговорок, если захочешь можешь и их вставить.

1.Правда — як олія, скрізь наверх спливає.

2.Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

3.Не той друг, хто медом маже, а той хто правду каже.

P.S Это я на всякий случай, а вдруг что

Існує така легенда про походження волошки.

Гарну дівчину полюбив король вужів, і вона погодилася вийти за нього заміж. Родичі не хотіли віддавати її за вужа, але довелося це зробити. Вже забрав свою молоду дружину на дно озера, де вона жила в красивому кришталевому палаці і народила двох дітей: сина Василька і дочка Горпину. Через кілька років дружина попросила чоловіка-вужа відпустити її побачитися з рідними. Він погодився, тільки просив і її, і дітей нічого не розповідати ні про нього, ні про те, яким шляхом вони потраплять в будинок батьків. Обернувся він дерев'яним мостом, і дружина з дітьми в золотій кареті виїхала за нього з озера і прибула додому. Її батько попросив дочка прилягти відпочити, а сам вивів онуків в сад і став розпитувати їх про батька. Волошка пам'ятав наказ батька і мовчав, а Горпина проговорилася про те, що батько, обернувшись мостом, до сих пір стоїть над озером і чекає, коли вони поїдуть назад. Тоді дід узяв сокиру, пішов до озера, розрубав міст на шматки, а сам повернувся назад, нічого не сказавши ні дочки, ні онукам. Коли ті сіли в карету і приїхали до берега озера, то побачили, що моста немає, а вода вся червона від крові. Зрозуміла тоді жінка, що батько вбив її чоловіка, і запитала дітей, хто з них розповів дідові про батька. Коли вона дізналася, що це Горпина погубила батька, вона веліла їй стати кропивою і завдавати людям таку ж біль, яку вона заподіяла своєї матері. А сина вона звернула в квітка волошка, сказавши, що люди будуть брати його для букетів і освячувати в церкві

Цей пам'ятник Тарасові Шевченку, видатному українському поетові, невтомному поборнику свободи своєї Батьківщини і всіх пригноблених народів. Відкритий 5 грудня 1971 року. Він зведений у цьому місці згідно з національним законом № 17.380 як щедрий дарунок відповідно до Указу № 1042/68 місту Буенос-Айресу від українців, що проживають в Аргентині і у вільному світі, та їхніх дітей, що народилися тут, в переддень 75-річчя прибуття українських іммігрантів до гостинного дому Генерала Хосе де Сан-Мартіна. Пам'ятник присвячений благородній нації Аргентини. Українці висловлюють одностайну і глибоку подяку за дружній прийом, який вони отримали на цій землі. Від українців і їхніх нащадків, які знайшли тут не тільки мир, працю і добробут, але й дорогоцінні демократичні свободи, за які боровся героїчний Кобзар України.

Объяснение: