Написати біологічні, хімічні наукові метафори. , 20 ів

Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий світ, заявляючи далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по "мотивах", одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика. Вона вічно шукала гармонії. В людях, в їх відчуванні, в їх відносинах до себе і до природи...

не забудь подякувати.

1.Глянув з-за рогу будинку і похолов,прямо на нього сунув величезний кудлатий пес,показуючи білі ікла й бризкаючи слиною.

2. Вони любили цей каштан

,його посадили їхні батьки в щасливі дні дитинства,коли навколо оживали казки і тато був чарівником.

3. Яскраві зорі випадали з небесного життя не залишаючи й сліду і ,можливо,звичайний осінній листок був щасливіший за них, він міг ще комусь принести користь.

4. Навчала мати істині простій:здушили сльози-не виходь на люди,ховай свій біль глибоко у душі.

5. Од зеленого берега ніби повіяло холодком,настояним на весняних пахощах,ген під хмарами пролітали журавлі,розтрушуючи над землею срібні дзвоники,закликаючи тепло в ліси та в людські оселі.

6. Навіть зірвавши з людини маску не завжди побачиш її справжнє обличчя, за маскою можуть критися інші маски.