Твір на тему ''своє рідне - своєрідне'' при цьому в творі треба написати: тези, аргументи, приклади, висновок

Великдень – величне свято для кожного із нас. моя сім’я ретельно готується. прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. потім освячуємо ці дари. зранку ідемо до церкви. у ці дні вітаємося словами «христос воскрес». цікавими є народні гуляння біля церкви. можна побачити багатьох друзів, знайомих. дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. їх відлуння довго лунає навколо.    свята несуть радість, добро, зустрічі    великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. у церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. у ці дні вітаються словами «христос воскрес». усі жителі гарно одягнуті. посмішки на устах. збирається родина за святковим столом. я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. там можна побачити друзів та знайомих. у ці дні дзвін майже не вщухає. багато охочих спробувати свою силу.    на великдень усі радіють.      вчора у місті була хороша сонячна погода. тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. посилало на землю яскраве проміння.      у цей святковий день було шумно і гамірно. гучні дзвони кликали до церкви. люди поспішали на службу. саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. після служби брами не зачиняються. вони відкриті з ранку до глибокого вечора. багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. далеко над дзвіницями розстелявся їх бум.      а сьогодні не обійшлося без веселого обливання. це так званий «обливний понеділок». особливо він тішить дітвору. у такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.         великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. радість та надія на краще.         

Гладіа́тор (лат. gladiator. множина — gladiatores) — боєць на арені цирку у Стародавньому Римі. У вужчому значенні — професіонал, який бився бойовою зброєю з собі подібними в одиночних або групових боях. Проте до гладіаторів часто також відносять венаторів і бестіаріїв, які билися з хижаками, учасників блазенських боїв, боксерів та інших учасників циркових вистав. Слово «гладіатор» походить від лат. gladius («короткий меч», «гладіус») і буквально означає «мечник».

Гладіатори на мозаїці на римській вілі у селі Ненніг (Німеччина)

Зародившись як масове чоловіче жертвопринесення на тризнах вождів, бої гладіаторів розвилися у своєрідний видовищний спорт, набувши величезної популярності серед усіх верств давньоримського суспільства. Під впливом римської традиції гладіаторські ігри набули поширення й серед інших народів. Так, відомо, що бої гладіаторів проводилися кельтами-лузітанами, германцями, а також у Сирії та Карфагені.