Безсполучникові речення з тараса бульби

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! " 

- Привіт - Привіт - А яке твое улюблене народне свято України? - Моє- Різдво - Справді, я теж люблю різдво - А ти знаеш у, що у цей день- 25 грудня саме в ніч перед Різдвом, за народним повір’ями, панують дві сили: добра та зла. - Ні, я не знав. Доречі цікавий факт, що ялинку прикрашають не до нового року, а саме до різдва - Справді! А як ти святкуеш різдво? - Я з родиною накривають 12 страв на стіл, прикрашають ялинку та багато іншого. - А я з батьками (напишеш що ти робиш) - Добре бувай - Бувай! Можеш підкорегувати.