Іть, благаю. есе на тему " що робить мене щасливою", зі складно підрядним реченням

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість.
Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.  Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення.

Доля народу - це доля кожного з нас, і залежить вона виключно від нас. від наших вчинків, думок, поведінки. ми не маємо права бути байдужими, і повинні робити все для того, щоб доля нашого народу була якомога щасливішою та світлішою. що ж потрібно робити для цього? ? ну найперше - змінити себе : відкинути егоїзм, байдужість, черствість, і тоді будуть зміни. україна починається з нас. ми повинні бути свідомими громаданинами своєї держави, не стояти осторонь її проблем, брати активну участь у подіях, від яких залежить її доля. думка "я не піду на вибори, мій голос ітак нічого не вирішить" повинна бути забутою раз і назавжди, і більше ніколи не звучати навіть у власних думках. наша щира любов до свого народу і є запорукою його щасливою долі. дуже шкода, що не всі це розуміють.

Объяснение:

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1 етап

I.  Визначити тип речення за метою висловлювання

(розповідне / питальне / спонукальне).

II. За емоційно-експресивним забарвленням

(окличне / неокличне).

III. За характером відношення до дійсності

 (стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).

IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів

(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

2 етап

Загальна характеристика речення за типом зв’язку

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1.  Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо підрядне

VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.

СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)

1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)

2. Багатокомпонентне

- вказати різновид:

­супідрядність (однорідна / неоднорідна)

­чи послідовна підрядність)).

­контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)

3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

6. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини за всіма принципами

9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.

10. Пунктуація.

Якщо безсполучникове

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку

ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:

1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).

2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

4. Змістові відношення між сурядними частинами.

¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.

¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.

¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.

10. Пунктуація