Міні твір на тему "щастя неможливо пояснити". за твором гріна пурпурові вітрила

Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. можливо, це і є якась сота частина щастя. а може, й ні.але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на .я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. він мені порадою, він запропонує реальну . у цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. і я їх не підведу, не зраджу. тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку? однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. не маючи його, людина відчуває себе руїною. як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? і тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. скільки людей страждає від того, що у молоді роки дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки — це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. тому, я вважаю, що здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів;

Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі як таке. це досить-таки непросте запитання, це одвічна тема. ще давньогрецькі філософи намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його сенс, вони пов'язували його зі станом урівноваженості, гармонії людської душі.можна з упевненістю сказати, що щастя — це насамперед особливий стан душі, який передбачає певну піднесеність настрою, радість і, звичайно ж, душевний спокій. однак кожен із нас не повинен забувати про те, що слід вміти знаходити це щастя, намагатися побачити його в простих речах.неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. річ у тому, що для кожного одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст, важливий і зрозумілий лише для нього. можливо, почуття радості, щастя викликає у когось споглядання на весняну природу, милування її неповторною красою. це ж так чудово: спостерігати за її змінами і щоразу відкривати для себе щось нове. приємно радіти цим змінам. ось, приміром, пройшов легкий травневий дощик і наповнив повітря свіжістю, приємною прохолодою. і вмить яскравіше зазеленіла трава, з'явилися барвисті кві а може, для когось щастя становитиме спілкування з близькими людьми, зі своєю родиною. як же важливо іноді просто побути з рідними, поговорити, висловити їм усе те необхідне, усе те, на що так часто не вистачає часу і про що потім так жалкуєможливо, хтось вбачає своє щастя у придбанні якоїсь речі, дуже йому необхідної. воно здатне забезпечити людині радість або естетичну насолоду.так чи інакше, треба завжди пам'ятати про те, що щастя існує, треба тільки вміти побачити його, знайти, радіти життю в усіх його проявах, а не марно очікувати чогось, сподіваючись на якісь казкові марення.

Рідний край

В останній час люди перестали цінувати місце де вони народилися і вважають, що в іншій країні їм буде значно комфортніше та щасливіше жити. Але насправді, глибоко в душі, кожен з нас знає, що жодне інше місце не замінить нам Батьківщину.

Тут наші батьки, перші зроблені нами кроки, радісні моменти, друзі, родина та шанс на щасливе майбутнє. Головне, потрібно пам'ятати, що змінити світ навколо можна лише змінивши самого себе. Бажаю всім любити свій рідний край❤️.

Объяснение:

Основна думка: любов та повага до свого рідного краю

Ніжність ,наприклад, описати математично неможливо.

2 Чужа душа – то ,кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).

3 На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру.

4 І золотої й дорогої мені ,щоб знали ви,не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).

5 Кажуть, мудрість приходить з роками.

6 Додому я не йшов, а летів бо ,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої ,а другої групи ,по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).

7 Ми ,мабуть, підемо на це свято.

8 Теплий кожух, тільки ,шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).

9 Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).

10 Весна виявилась ,на диво, холодною.

11 А за дверима така ніч і ,мабуть, зоряна (А. Головко).

12 По моєму, ви поспішаєте з висновками.

І ,мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б. Дегтярьов.)

А рік у юності – ціла вічність. Вона ,здається, ніколи не скінчиться. (В. Врублевська).

Може, не ішов я в ногу з віком ,може, сам від себе відставав. (Є. Гуцало.)

За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. (Б. Дегтярьов.)

Бувало, що ти мені пособляв. Цілими днями бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення.

У світлиці стало видно ,хоч голки збирай.

Відома річ: кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією відомий письменник.

– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.

Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне, не слід зупинятися на досягнутому.

Объяснение:

В реченні

– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.

Діточки - прикладка воно не підчеркується, на скільки я знаю