Злетіти, побудувати. добери до цвх слів спорвднені іменники.запиши їх у формі родового відмінка однини

Політ              Будівля

Польоту        будівлі

У світі існує багато царств, та найбільшим і найсильнішим вважається царство Мови із столицею Морфологією. Тисячоліттями жителі цього царства жили дружно, підтримували одне одного: звуки складалися в слова, слова об’єднувалися в сім’ї — частини мови і складали словосполучення, речення, тексти; службові частини мови вірно служили самостійним. Та одного дня між частинами мови виникла суперечка, хто в царстві Мови найголовніший. Іменник доводив, що саме він повинен стати царем, адже його сім’я найбільша. Він дає імена всьому, що є довкола.



Прикметник не погоджувався хилитися перед Іменником, і доводив, що він виражає ознаку всіх предметів чи їх приналежність.

Почувши це, Числівник заявив, що від нього залежить число, кількість предметів чи їх порядок при лічбі, а тому він нікому не буде коритися.

Займенник гордо випнув груди і заявив, що хоча він і не називає особу, предмет, ознаку чи кількість, але вказує на них. А ще тільки він запобігає виникненню тавтології — грубої лексичної помилки, і хоча за кількістю поступається іншим частинам мови, але має аж дев’ять розрядів.

Дієслово і собі не змовчало і почало доводити, що дія у світі важливіша за будь-яку інформацію, а тому царем повинне стати саме воно. Тим більше, що в нього є два вірних помічника: Дієприкметник і Дієприслівник.

Прислівник довго мовчав, а тоді й собі встряв у суперечку. Він доводив, що користується всіма частинами мови, ніколи ні до кого не пристосовується, бо не має закінчень, мовляв, серед самостійних частин мови він найсамостійніший.

Довго сперечалися самостійні частини мови між собою, а потім звернули увагу на Прийменник, Сполучник і Частку, які мовчки стояли в кутку.

—Ось без кого ми можемо обійтися, — перший вигукнув Іменник.

Всім нам добре відомо, що сучасне людське суспільство є інформаційним. Тобто, найголовнішою цінністю для людини є інформація. Це цілком логічно, адже виживання людини в більшості випадків забезпечується саме собою, воно вже перестало бути чимось надзвичайним. Разом із зростанням важливості інформації самої по собі зросло значення і джерел інформації, які існують. Як відомо, раніше найбільш популярним джерелом інформацією була книга, сьогодні їм став комп’ютер та Інтернет, яким користуються багато людей і отримують з цього використання небачені раніше вигоди. Чи дозволяє все це сказати, що комп’ютер може повністю замінити книгу?Думається, що, відповідаючи на це питання, варто розглянути питання зручності, передусім, адже інформаційна складова книг і комп’ютера однакова. По-перше, тому, що через Інтернет можна скачати практично будь-яку книгу, щоб потім читати її на екрані комп’ютера. По-друге, тому, що сьогодні існують дуже зручні комп’ютери у формі планшетів, які мають розмір і вагу, що не перевищує габарити книги, при цьому їх екран нітрохи не гірше аркуша паперу. Тобто, виходячи з цих факторів, можна зробити висновок, що вже сьогодні комп’ютери стали більш зручними, ніж книги. І використовуються вони явно не менше, адже навіть так звані електронні книги по своїй структурі є в більшій мірі комп’ютерами, ніж звичайними книгами.Тоді чому ж багато з тих людей, які живуть сьогодні, все ще вважають звичайні книги з паперу більш гарними, ніж комп’ютери та аналогічні засоби? Люди, які вважають та чинять таким чином, найчастіше говорять про те, що роблять вони це тому, що їм подобається гортати сторінки, робити позначки зрозумілим і звичним їм чином і навіть відчувати запах книг. Що ж, такі висновки не витримують жодної критики. Найбільша цінність книги – це інформація, яка в ній міститься, а не що-небудь ще, навіть якісь естетичні фактори. Книга повинна розглядатися не з естетичної точки зору, а виключно з інформаційної. Люди, які розглядають книгу як-небудь інакше, не розуміють дуже важливого.Я вважаю, що фактично комп’ютер вже замінив книгу. Сучасні інформаційні технології дозволяють використовувати планшет замість книги, що набагато зручніше, адже в ньому зберігається більше інформації, що, як мінімум, економить місце, де раніше розташовувалися книги. Думається, що вже незабаром ті, хто віддають перевагу книги над комп’ютерам, прийдуть в себе і визнають, що використання комп’ютерів набагато зручніше і будуть йти в ногу з прогресом.