Дмитро хлопчик.діти підійшли до музикальноі школи.минули роки воєнного лихоліття. передайте мій дружній привіт.-прикметник ужито в невластивому йому значенні в реченні

- доброго дня!

- доброго дня! за якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.

- я хочу прочитати повість пауля маара "машина для здійснення бажань".

- дуже добре. зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "м". 

- дякую за .

- бачу, що ти знайшла те, що шукала.

- так.

- давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.

- будь ласка, - відповіла я. і протягнула їй книгу.

- цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. тому буду рада бачити тебе через два тижні. маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. 

- звичайно, що так. до побачення!

- бувай. всього тобі найкращого!

в наш час комп ютерізації, може здатися, що книжки   більше не потрібні. різну інформацію майже без проблем можна знайти в інтернеті.

але не можна забувати , по-перше, що які б захищені не були екрани моніторів, вони все одно шкідливі для очей. по- друге, що може зрівнятися з почуттям відкриття, коли у твоїх руках з являється новенька книжка. ще пахуча від друкарської фарби.

а по-третє, ніхто не каже, що не потрібно користуватися інтернетом. іноді неможливо знайти книгу ні на полицях бібліотек, ні у магазинах. тоді, дійсно, комп ютер-непогана заміна.

але все ж таки, книжка-краще джерело знань. бо в ній лише те, що автор бажав нам сказати. і ніяких реклам та непотрібних сайтів, без яких неможливо навіть уявити інтернет.