Зробіть план острів, що пливе у вічністьнинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добре знає цей острів. будучи найбільшим і наймальовничішим на дніпрі, він перетворився останнім часом на справжню «мек­ку» туризму. кожен, хто подорожує дніпром-славутою, кон­че ступає на цю предковічну землю. і взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендар­ну хортицю.хортиця — кровна братаниця дніпра. скільки несе свої води дніпро-славутич, стільки й височить посеред його розло­гого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний ост­рів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за со­нячної погоди — велична і чарівна.острів — справжнє буйство ландшафту. утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя граніт­них скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. мальовнича краса острова зберегла­ся і до наших днів.хортиця — свідок подій сивої давнини. на крутих берегах острова зупинялися вої київських князів олега, ігоря, свя­тослава, володимира. пізніше тут таборилася запорозька січ, майоріли козацькі корогви. під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.до наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «найстійкіша» — чорна скеля. навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. за пере­казом, саме на чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь святослав.на чорному бескиді в’юниться зміїна печера, що являє со­бою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до од­ного метра. переказують, що тут запорозькі козаки ховали вій­ськову казну.довкруж хортиці чимало напівзатоплених скель-острів-ців. одна зі скель називається запорозька миска. це справ­ді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. з покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.неподалік від острова, на околиці села верхня хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. розпові, що під ду­бом стояв зі своїм військом богдан хмельницький, коли 1648 року йшов на жовті води.нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.​

1) г

2)а

3)г

4)а

5)б

6)б

7) 1.в   2.а   3,д   4.б

8) 1.г   2.в   3.а     4.д

власне висловлювання

 " Мрію я словами відмикати людське серце...Цю скарбницю мрій"

  Так словами ми спілкуємося. По-перше, їх дуже багато. До кожного слова наша уява малює його значення. Ніякі звуки не можуть замінити усього багатства слів. По-друге, кожне відкриття можна описати словесно новими словами, збагатити мову. Мова дає змогу читати книги, пізнавати світ. По-третє, як душевно мелодію можуть прикрасити слова. Багато чарівних пісень просто не існувало би без мови.  

   Мова – це велике досягнення людства. Тому треба знати її.

1. Варіант, який є закінченням визначення.
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається…
    Г) цитатою.

2. Рядок, де є непряма мова:
    B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).

3. Рядок, у якому цитату записано правильно: 
    Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.

4. Речення, яке відповідає схемі: «П», – а.

    Б) «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярославна (О. Гончар).

5. Речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові:
    Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок).

6. Речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою:
   B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.

7. Відповідність між поняттями та прикладами.
    1) Пряма мова: Г.
         Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов).
    2) Діалог: В.
        В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик.
             – Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я
тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).
    3) Непряма мова: А.
        А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).
    4) Цитата: Б.
        Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».

8. Відповідність між схемами та реченнями
    1) А: «П!»
        Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко)

    2) «П!» – а.

        Г) «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
    3) «П, – а, – п?»

        Д) «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов).
    4) «П, – а. – П!»
         B) «Мої друзі – вбогі бідолахи, – говорить Кармель. – От мої друзі!» (Марко Вовчок).

9. Відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.
    1) Кома:

        В) «Я цієї пісні ніколи не чув(,) – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)
    2) Двокрапка:

        Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає(:) «Що ти робиш?» (Г. Сковорода)
    3) Лапки:

        А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?(») (Леся Українка)
    4) Тире:
        Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» (–) допитувалась мати (С. Васильченко).