Підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні, яки не оглушаються ни в кинци ни в середини слова. у зимку надворы господарюе дид мороз. вын усе навкруги одягаэ в теплы шубки.засипаэ сныгом стежки-дорыжки. на рычки й озера настилаэ лыд. у меня не работает

Далеко від рідної землі а. лісовська виявила риси характеру, притаманні українцям.  на недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею (працьовитість - одна з найвиразніших рис українці літературному й музичному обдарованню. майже сорок років роксолана потрясала безмежну  османську імперію  і всю європу. це був її тріумф.  вона вела боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовно винищила в ній перемогу. це стало можливим тільки тому, що її боротьбу живила любов до рідного краю, надія на неї. любов і надія стали тим порогом, що вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою османським .  розумом, усіма можливими силами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснажену боротьбу, звертаючи свої погляди в бік україни, з постійною думою про їй.  на мою думку, настя любила свою країну,булла вірною їй до останнього,захищала її все життя – а це чарівна, вірна любов до свого рідного краю.  італійський (венецький) посол, котрий бачив роксоляну як султанку, зазначив, що та пані, по народності русинка, не була гарна, але приємна. та кожний має своє поняття про красу. портрет роксоляни, котрий знаходиться в нашому національному музеї у львові роботи італійського майстра, вказує, на мою думку, що вона була дуже гарна: дуже делікатна, дуже скромна і дуже спокійна з вигляду,- така спокійна, що успокоює навіть погляд на її портрет.  крім цього прегарного портрета роксоляни, бачив я ще один, роботи німецького артиста, на котрім крісла й буквально весь її одяг висаджені великими перлами. в нашому національному музеї два її портрети».  блискуча роксолана, прозвана в народі “смішлива пані”, нарівні з чоловіком, сулейманом ii пишним, стала повноправною володаркою османської імперії. до речі, наближені султана всією душею полюбили свою пані. вона наділила новими привілеями яничарів і багаторазово збільшила їм платню.

Творчість миколи вороного. зіткнення європейського модернізму й національної традиції поет життя спробував себе у різних напрямах мистецтва та публіцистичної діяльності — грав у театрі саксаганського та кропивницького, викладав у театральній школі, спробував себе в ролі режисера театру товариства «руська бесіда», франкові видавати газети радикального напрямку. його лист у «літературно- художньому віснику» закликає сучасних українських письменників наближатись до традицій світової модерністської літератури. він був перекладачем, педагогом, літературознавцем, досліджував історію літератури й театру.) микола вороний відчував, що українська поезія майже стала на місці, і реанімувати її не можуть навіть такі майстри традиційного віршування, як франко та леся українка. у власних віршах він подає приклад плідного й талановитого використання знахідок західних авторів — формальних та тематичних. однак вороний іноді й сам віддає данину традиції, як, наприклад, у вірші «краю мій рідний». символізм як відкриття нового потенціалу в українській поезії. «блакитна панна». микола вороний — один із перших українських символістів. він свідомо береться за введення нового в українську поезію — нових тем, нових засобів зображення. відходячи від звичних читачеві напівфольклорних тропів, вороний береться за складне мистецтво сплетіння символів. яскраві приклади символістських віршів — «інфанта», «блакитна панна». вірші чарівні, немовби оповиті серпанком таємничості. за блакитною панною легко вгадується постать весни — традиційної для української поезії, але зображеної абсолютно по-новому. але якщо копнути глибше, можна побачити уособлення вічної жіночності, в ім'я якої творили російські символісти блок, андрій бі це досягається за слів-символів, які натякають на приховані значення. також велику роль відіграють словотворчі експерименти, наприклад «у завивалі мрі», «ви усміхнулись » також поет постійно експериментує з віршовим розміром, створюючи рядки з різним ритмічним малюнком. творче осмислення стосунків поета й поезії. роздумами на цю тему багата поетична присвята «іванові франкові». вороний сприймає поезію насамперед як дитя свободи: справжні вічні вірші не можуть бути написаними з-під палки. поет не повинен бездумно вихваляти свою землю, він має бачити й недоліки і вміти вказати на них художньо. у поезії має бути місце й для краси, але змальованої оригінально, без поетичних штампів. цю позицію доводить, наприклад, вірш вороного «блакитна панна». микола вороний і декадентство. (вороному у зв'язку з його символістським кредо часто закидали звинувачення у декадентстві. але сам вороний завжди заперечував такий ярлик, і його творчість, особливо патріотична, дає йому на це право. революційні вірші просякнуті вірою в успіх, тоді як головний настрій декадансу грунтується на зневірі у власних силах чи у змозі суспільства протистояти культурному занепаду. можливо, риси декадансу можна побачити в інтимній ліриці поета.