Заголовок: літо -найкраща пора року
Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо.
Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Літо — найпридатніший час для відпусток і канікул. Люди насолоджуються яскравими сонячними днями, якщо вони в селі або на морі. Вони купаються і плавають, ловлять рибу, катаються на човнах. Повітря свіже, і дихати легко.
Мені подобається гуляти під дощем або просто сидіти вдома гаючи, як крапельки дощу стікають по зелених листочках і стеблинках трави на землю. Коли закінчується літо, мені завжди шкода цього, тому що воно було таким коротким і так швидко промайнуло.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Розділові знаки в обгрунтування із-за лісу випливає місяць і оживають срібні вінки на черемоші, озеречко і земля (м стельмах 2. ти зовсім мене не кохала а я був повинен забуть… (о. олесь). 3. над землею кружляли заметілі й лютувала війна (ю. збанацький). 4. чернишеві хотілося швидше побачити війну проте він досі її ніде не знаходив (о. гончар). 5. раптом подвір’я здригнулося і грунт заходив під ногами (ю смолич). б. чи то праця задавила молодую евлу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (т шевченко). 7. то комин упаде в око тодим тріпоче в повітрі (м. коцюбинський). 8. враз поплавець затанцював зненацька і вся душ» напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна (м рильський). 9. світлу тишу лиш коники сюрчанням та синички, стрибаючи в гіллі, наладжували голос на осіннііі (м рильський). 10. він будить печаль але печаль та світла й радісна і в душі теж незвичайна чистота, і щем, і чекання чогось [ю. мушкетт). 11. я дивився на небо й небо затихає в коливанні (а. малишко) 12. встала весна чпрну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрняа і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною зустрічають… (т. шевченко). із. хай вітер 396 знамена колише й співають в садах солов’ї! (в. сосюра). 14. дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (г. шевченко). 15. остап із соломією сіли під вербою але їм не говорилось (м. коцюбинський). * 1
проте він досі її ніде не знаходив (о. гончар). 5. раптом подвір’я здригнулося і грунт заходив під ногами (ю смолич). б. чи то праця задавила молодую евлу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила (т шевченко). 7. то комин упаде в око тодим тріпоче в повітрі (м. коцюбинський). 8. враз поплавець