Мені потрібно, діалог 8-10 реплік на тему: видатні українці з приймениками✍✍✍​

На семінарі прозвучало багато цікавих питань. Сьогодні видався дуже вдалий день. Ми нарешті оформили заяви, автобіографії і документи. Він працює не за призначенням. Вивчити домашнє завдання я вважаю своїм обов'язком. Я завжди плутаю Івана з Олегом. Давайте прийдемо до хворого, принесемо йому ліки. Минулого року я вступив до університету. За винятком Василя усі виконали домашнє завдання. Не заважало би вивчити тему про походження української мови. Я вивчив усі екземенаційні білети. Змагання з футболу продовжувались протягом тижня. Більша частина групи не з'явилась на змагання з волейболу. Через гру в шахи, ми спізнились. Ідем купимо квитки на потяг. Начальник по-доброму відноситься до підлеглих. У Грузії ввели військове положення. Молодята замовили обручки у майстерні з виготовлення ювелірних прикрас. На мою адресу вислали грошовий переказ. Щодо цього я маю свою власну думку. Екологічні проблеми є скрізь, і Львів не виняток. Моє ставлення до будь-кого з вас об'єктивне. Студент правильно переклав з венгерської мови. Через технічні причини відключили кабельне телебачення. На комп'ютері я встиг опрацювати великий обсяг інформації. Коля вдав, що не почув. Ця дівчина красивіша за всіх. Завдяки товаришці я написала контрольну найкраще. Вивчити – ось вірний б скласти іспит.

Увійшовши до кімнати Ізольди Сократівни крізь маленькі, майже непомітні дверцята, відвідувач був би приголомше­ний ще на порозі.
Стіни кімнати щільно затуляли східні килими ручної роботи. Яких візерунків тут тільки не було! Око дивували й тішили різнокольорові жар-птиці. Гнучкі діви в шароварах вигиналися в загадковому танку. Дивовижні химерні створіння сходилися в ґерці, а над ними в бірюзовому небі пропливали екзотичні риби з хвостами й плавцями, як у павичів.
На підлозі теж лежав килим, у ворсі якого нога тонула трохи не до коліна. По кутках кімнати стояли старовинні крісла з ви­тими поруччями у вигляді змій з роззявленими пащами, а на всю бічну стіну простяглася так звана посудна гірка, що від­далено нагадувала сучасний сервант. Гірка ця була зі справж­ньої карельської берези, оздоблена пацьорками, і виблискувала дзеркальними задниками, в них відбивалися прим’якшені кольори музейного кришталю й порцеляни.
Посеред кімнати, як центр всього цього дива, стояв столик червоного дерева з крученими гнутими ніжками, які прикра­шало різьблення у вигляді виноградної лози. На столі тьмяніли два бронзові старовинні свічники у формі атлантів, котрі у своїх могутніх руках, які згодилися б для роботи вантажників на за­лізниці, тримали товсті свічки з воску вишневого кольору.