Власне висловлювання «як ми маємо відповідати тим, хто несправедливо завдає нам болю? »

На мою думку, існує лише два способи, як відповісти людині, яка зробила боляче. Перший спосіб – зробити у відповідь те, що образило. Другий спосіб – з’ясувати чому саме так з тобою вчинили та не завдавати болю, а просто пробачити. Особисто я використовую другий спосіб, роблячи висновки та вибачаючи.
По-перше, завжди потрібно пам’ятати про правило бумеранга. Я вірю в те, що кожна людина буде відповідати за власні вчинки. Не треба витрачати свій час та нерви, щоб заподіяти шкоду. Варто не опускатися до такого низького рівня тої людини, яка несправедливо тебе образила.
Хочу навести приклад з української літератури – драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Цей твір розказує про кохання Мавки та Лукаша, про те, як добре кохати та бути коханим. Але настає момент, коли хлопець має одружитися з простою селянкою Килиною, і це дуже засмучує обох. Проте згодом Лукашові вже не до вподоби Мавка, і він сватає Килину. Лісова дівчина не збирається причиняти біль ні колишньому хлопцеві, ні його майбутній дружині. Вона радіє, що Лукаш знайшов своє щастя, що йому добре з Килиною. Мавка вчинила як дуже розумна людина, яка розуміє, що нічого доброго не вийде, коли вона завдасть болю.
По-друге, ми всі знаємо ще з дитинства, з дитячих казок, що добро завжди перемагає зло. Так і в житті. Відповідаючи людині злом, ми будемо його отримувати у відповідь. Але, щоб такого не сталось, потрібно навчитись пробачати людям, не тримати на них образу, злість та ненависть. Можливо, у майбутньому лише ця людина тобі допоможе в знак вдячності за те, що колись ти не відповіла їй тим самим, а просто вибачила.Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки може бути історія Мати Терези. Вона не раз чула та читала у свою сторону негативні речі, але ніколи не зупинялась на своєму шляху та допомагала бідним людям. Мати Тереза ніколи не завдавала болю, не відповідала злом іншим. Ця жінка завжди підтримувала та приносила добро у світ, в якому і так мало добрих і чесних людей.
Отже, не потрібно відповідати так само, як та людина, що заподіяла тобі біль. Слід пробачати її та не забувати про добро. Адже лише добро перемагає зло.

Найчастіше калина росте у лузі, поблизу водойм. Навесні високий і округлий кущ калини зацвітає білими мережаними кетягами. Вона приваблює до себе неповторною красою і п’янким ароматом. Під калиновим кущем дуже затишно, під густою кроною з широкого і великого листя можна сховатися від дощу, або спеки. Після цвітіння з’являються ягідки мов зелене намисто, а згодом вони починають червоніти. Прекрасна калина восени. Вона стоїть у червоному вбранні неповторна і чарівна. ЇЇ ягоди горять вогнем.Навесні округлий кущ калини щільно вкривається зеленим листям. Згодом з’являється суцвіття – маленькі букетики. Розцвітають вони поступово , спочатку утворивши віночок з дрібних п’ятипелюсткових квіточок, а серединка залишається не розцвіченою. За кілька днів квіти заповнять усе коло, утворивши запашний букет. Ними і заквітчаний калиновий кущ. Під час цвітіння калинонька надзвичайно гарна, мов наречена у весільній пишній сукні.
Після цвітіння з’являються на кущі маленькі зелені ягідки, що за літо наллються соком і почервоніють.
Восени калина змінює вбрання з зеленого на зоолотаво- жовте. Її червоні ягоди горять вогнем.Калина гарна в усі пори року.Навесні на ній скрізь смарагдове листя,видніються,як біле мереживо,квіти.Коли подивитися,то вона ніби наречена.Згодом на місці квітів можна побачити важкі кетяги.А осінь прикрашає калину жовтими і червоними барвами.Яскраво-червоні кетяги ховаються в багряно-золоте листя.

- Доброго ранку, мамо, тату. З Новим роком вас!
- І тебе з Новим роком, Максику.
- Я приготував вам подарунок. Ось цей мамі, а цей татусеві.
- Яке гарне кольє, синку! Дякую.
- Дорогесенька моя, я тобі приготував таке саме кольє. І робили його за моїм дизайном!
- Татку, заспокойся. Ось, тримай.
- Я приготувала такий самий годинник.
- Ну, нічого страшного.
- А чого почервонів?
- Я хотів вас порадувати і подивився, що ви приготували один-одному. Таке ж саме й я подарував.
- Синочку, найкращий подарунок для нас - твоя посмішка.
- Я згоден з мамою.
-  А я думав...
- Максимку, хоч би ти й нічого не приготував, ми б  розлюбили би тебе.
Ось, подивися, що ми приготувати.
- Дякую, мамо. Дякую, тату.