Ть ❗1.слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаютьсяа)словами автора; б) пояснювальними словами; в) вставними словами; г)словами власними2.якщо пряма мова є одним реченням, у середину якого вставлено слова автора, то можуть ставитися такі розділові знакиа)кома, тире , кома, тире; б)двокрапка, тире, двокрапка, тире; в)крапка , тире, крапка, тире; г)двокрапка , тире тире, двокрапка3.вибрати складне реченняа)весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій вербі; б)марко, здавалося, не розчув його наказу; в)сійся, родися, колосом налийся, ниво, людям на добро; г)палали села, і дуби 4.між частинами складносурядного речення ставимо тире, а)якщо друге речення розкриває зміст першого; б)якщо обидві частини дуже далекі від змісту; в)якщо у другій частині виражено наслідок чи висновок з того, про що йдеться у першій частині; г)якщо друге речення вказує на причину того, про що йдеться у першому реченні5.вибрати складносурядне реченняа)заходило сонце, у вузеньких вуличках стояла курява, гупались об землю спілі яблука; б)а навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться; в)шуміло віття на вітрах весняних, неначе штормовий дев'ятий вал; г)а трави пахли п'янко, й сонце котилося понад косарями колесом6.знайти речення у якому є пунктуаційна помилкаа) жили-були дід і баба, і була у них курочка ряба; б)хай жовтий лист зникає вдалині, та ще не раз тобі весна всміхнеться; в)з далекого краю лелеки летіли та в одного лелеченька крилонька зомліли; г)або не сокіл я, або спалила мені неволя крила

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.

Объяснение:

Сьогодні мати почала дiставати з комори, з-зі скринi, навiть з полиці за божницею свої вузлики. В них лежало все насіння: огiрки, квасоля бiла, горох, кукурудза жовта й червона капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник, соняшник і ще всяка всячина.

Мати перебирала своє добро, хвалилася його силою і вже мабуть бачила себе в городi посеред лiта. Я теж у думках забирався в горох або нахиляв до себе спiвучi макiвки.

Мати перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, маковий цвiт і калину.​