Вопрос: 《"думка"- тарас ш.це - віршлірика - віршовий твір , у якому виражаються почуття та думки .》 це означає що "думка " - ліричний вірш? ​

Приготування до Великодня у нашому домі починається заздалегідь – з Вербної седмиці. Це пов’язано з тим, що всі ми хочемо взяти участь у богослужіннях Страсної седмиці, вивільнити час на молитву та інші справи.

Протягом тижня діти готують писанки: видувають вміст яєць та розписують їх писачком і спеціальними фарбами за старовинною українською традицією. Цьому їх навчили у художній школі. Ці маленькі сувеніри готуються не просто так: кожна писанка призначена у подарунок – для бабусі, друга, подруги, а загалом – для будь-кого, кого дитина захоче привітати зі Святом.

Основна робота з приготування пасхальної трапези проходить у Велику суботу. Деякі кажуть, що треба починати у Великий четвер: прибирати, готувати, митися – навіть назву цьому дню дають відповідну – Чистий четвер. Але ми такої традиції не дотримуємося, бо фізично неможливо пов’язати в одне службу в храмі, школу та усі домашні клопоти у цей надзвичайно важливий для кожного християнина день.

У нашій родині таке правило: на святковий стіл готуються кілька простих м’ясних страв, а головне – паски та крашанки.

Приготування починаємо зранку. Батюшку не чіпаємо, даємо перепочити і приготуватися до головної служби. А Тимофій – найстарший син – займається прибиранням.

Молимося – і за діло. Спочатку замішуємо тісто для паски. Рецепт дуже простий. Щоб вийшло смачно, треба дотримуватися у діях послідовності і знати деякі господарські таємнички.

На всіх етапах діти беруть найактивнішу участь. Я тільки координую їхні дії і роблю найтяжче – заміс тіста.

Опару готує старша дочка: в емальований посуд наливає молоко (0,5 л), підігріває до 38-40С, додає цукор (2 ст.л.), щіпку солі та дріжджі (70-80 г, вони добре розчиняться у теплому молоці). Щоб пасочка вийшла пухка, можна частину молока замінити мінеральною водою (десь півсклянки).

Потім у посуд всипаємо просіяну муку до консистенції середньої густини сметани. Вимішуємо, щоб не було грудок, і ставимо посуд з опарою в миску з теплою водою (приблизно на 15 хв). Готовність опари, що вибродила, визначається появою пухирців, які лопаються: опара починає «сідати».

Поки Катя готує опару, найменші діти – Ваня і Сонечка – розтирають яйця з цукром (15 жовтків на півкіло цукру). Розтерті яйця з’єднуємо з готовою опарою, додаємо 2 пакетики ванільного цукру, родзинки, курагу, порізану кубиками, дрібно натерту цедру 1-2-х лимонів. При бажанні можна всипати шафран та імбир (на кінчику ножа).

Тепер додаємо муку (приблизно 2 кг), викладаємо тісто на стіл і вимішуємо. Це найскладніший і найвідповідальніший етап. Від нього залежить «легкість» та м’якість паски (вона довго не черствітиме). Зазвичай я витрачаю на це хвилин 20.

Добре вимішане тісто з’єднуємо з розтопленим та охолодженим вершковим маслом (250 г), підкачуємо у горбочок, викладаємо у велику каструлю, посипаємо мукою і накриваємо рушником.

Поки тісто підходить, фарбуємо яйця. Як фарбу використовуємо відвари з лушпиння цибулі (його збираємо з початку Великого посту), кори дуба, шишок вільхи та порошку шафрану (він надає білим яєчкам золотисто-жовтого кольору). Перед занурюванням у барвник до деяких яєць прив’язуємо листочки, травинки – таким чином шкаралупа прикрашається оригінальним природним малюнком. Готові крашанки для блиску іноді змащуємо олійкою.

Після двох обминок готове й тісто. Діти розкладають його у змащені натуральним смальцем форми (на 1/3 об’єму), а хвилин через 40 ставимо у духовку, розігріту до 180-200С. Печуться паски десь 40-60 хвилин, час залежить від розміру форми.

Готові охолоджені пасочки зверху змащуємо помадкою: 2 яєчних білки збиваються міксером з цукровою пудрою (400 г) та посипаємо кондитерськими прикрасами. Ця робота приносить дітям найбільше задоволення.

Взагалі я дуже люблю готувати, для мене це не тягар. Але часом буває важко, не все встигаєш, і здається краще і швидше купити паску в магазині. Та я перемагаю цю спокусу, бо розумію, наскільки важливими для дітей є спільна праця, очікування свята й сам церковний обряд: освячення власноруч спеченої пасочки та прикрашених яєць.

Дорогі матусі, даруйте своїм дітям побільше радісних хвилин, бо згадка про них залишиться на все життя.

Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне.

Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.