Ть будь ласка скласти складний план до твору "три сестри, три ярославни"

ьне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

Визначаємо тип речення за метою висловлювання: розповідне; питальне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?

Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.

Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.

Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила