з поданих дієслів випишіть лише ті, від яких можна утворити форми на -но, -то. поясніть вибір зразок: прибити-прибито радіти, віддалятися, прибити, крокувати, пережити, тонути, спорядити, завметри, обледеніти, переконати, прогнати, змагатися, маринувати, височіти, шипіти, загнати, грати, досягати, надивитись.

Безособову форму на -но, -то можна утворити не від кожного дієслова, а лише від дієслів доконаного виду:

пережити - пережито

спорядити - споряджено

переконати - переконано

прогнати - прогнано

загнати - загнано

досягти - досягнено

   Скласти текст-міркування на 8 речень про те, чим мені подобається осінь, пропоную так:
   Всі стверджують, що осінь - одна з найчарівніших частин року. Але за що ж її так люблять? Я дуже люблю осінь за її барвистість, теплоту та яскравість. Восени вже немає тієї спеки, від якої ми потерпаємо влітку. Тепер все дихає свіжістю та прохолодою. Дні теплі, а вечори холодніші. У такі години можуть порадувати прогулянки різнокольоровим осіннім лісом, в якому дерева вбрані в жовті, червоні, багряні сукенки. Ось за що я люблю осінь! 

Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.