Розподіліть слова в три колонки за . визначте іменники — назви істот і неістот. мідь, склад, міх, ласка, гриф, лава, , курча, джміль, таксі, какао, , лист, пара, зерно, насіння, бадилля, сестра, староста, щедрість, сім’я, ім’я, старт, чемпіон, поет, тсн, мінфін, ато, нбу.

На сьомому небі від щастя. Згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста Аристотеля небо ділиться на сім сфер. На них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. А під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. Саме туди потрапляють душі померлих. Стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо».
Це вираз здійсненно і на землі. Людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з Ісусом. Коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з Ним.

Одного разу я почула пісню на вірші улюбленої Ліни Костенко «Люди, будьте взаємно красивими». Я слухала цей твір постійно. Знову і знову..

 Коли  я  буду  навіть  сивою,
і  життя  моє  піде  мрякою,
а  для  тебе  буду  красивою,
а  для  когось,  може,  й  ніякою. 

А  для  когось  лихою,  впертою,
ще  для  когось  відьмою,  коброю.
А  між  іншим,  якщо  відверто,
то  була  я  дурною  і  доброю.

Безборонною,  несинхронною
ні  з  теоріями,  ні  з  практиками.
і  боліла  в  мене  іронія
всіма  ліктиками  й  галактиками.. 

В плей-листі було написано, що співає Ольга Богомолець. Я не знала, хто ця жінка. Але я пила пісню, музику, вірші, голос, і відірватися не могла.

Пройшов рік, може два.. Трапився Майдан. Одного разу я побачила на сцені лікаря. Трошки втомлена, трошки засмучена, вона вчила нас, як зігрітися в мороз, піднімала наш бойовий дух та висвітлювала наші душі своєю сонячною посмішкою, співала з нами вночі гімн та колядки. Тоді стало зрозумілим, — це саме та жінка, чий голос я постійно слухала..

 І  не  знало  міщанське  кодло,
коли  я  захлиналась  лихом,
що  душа  між  люди  виходила
забинтована  білим  сміхом. 

І  в  житті,  як  на  полі  мінному,
я  просила  в  цьому  сторіччі
хоч  би  той  магазинний  мінімум:  
—Люди,  будьте  взаємно  ввічливі!

Чесна, смілива, сильна, проста, вона завжди була поруч. Допомагала, рятувала, підтримувала. Її не пускали на сцену, бо вона не угодна політикам і каже те, що відчуває, а не те, що потрібно. Але завжди, коли Ольга пробивалася до мікрофона, — немов сонечко виходило вночі.. І ставало не так холодно, не так страшно, не так безнадійно..

В мене часто питали, кого я бачу лідером, якому можна довірити Україну. Я відповідала, що лідерів виковує, виховує Майдан. Звісно, я навіть не могла собі уявити, що один з цих лідерів візьме на себе саме зараз таку велику відповідальність і порине в бруд політики, рятувати, лікувати пограбовану, покатовану державу. Коли я дізналася, що Ольга Богомолець зареєструвалася кандидатом у президенти, для мене це стало великою радістю. Сподіваюсь, народ України підтримає Ольгу, як вона підтримує людей. Інакше тоді не треба скаржитися, що нами постійно правлять негідники — ми ж самі їх обираємо. Вірю, що в цей раз ми дамо шанс Людині.

 ..і  якби  на  те  моя  воля,
написала  б  я  скрізь  курсивами:  
—Так  багато  на  світі  горя,
люди,  будьте  взаємно  красивими!