Виправте помилки у вимові окремих носіїв мови. (записано в театрі.) поясніть, які це помилки (фонологічні чи фонетичні), з’ясуйте причини їх. правильну вимову слів запишіть фонетичною транскрипцією. «танцую», «гець», «чюю», «двенадцять», «шепоче», «дзякую», «досиць», «біжиць», «кабінет», «рідна страна», «бацьківщина», «чяс», «чясто», «черевики», «виручяю», «цівілізоване суспільство», «митрополіт», «афорізм», «кроф», «любоф», «діфка», «боровік», «він правильно робит», «сьвато», «треба перевірати», «техничні можливості», «пісьня», «смішат», «делегуют», «робе», «осьвячений», «базарь», «кобзарь», «роблю», «було», «пишу», «буде».

Помилки фонетичні, тобто, вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів фонем. Вони можуть пояснюватися діалектними впливами.

У першій частині повісті «Широкий шлях» показані дитинство та юність Тараса Григоровича Шевченка. З раннього дитинства, залишившись сиротою, Тарас приймає мудрі життєві рішення. Не в змозі перебороти в собі потяг до знань й залишившись без коштів, Тарас приймає рішення йти вчитися до школи. У цій школі він і вчиться, і працює сторожем. Цей період був дуже тяжким для хлопця. Йому довелося терпіти бійки від учителя-дяка, за його примусом жебракувати й красти собі на життя в селян. По селу пішла недобра слава про Тараса. Але нічого не змогло примусити хлопця зійти з наміченого шляху. Можна лише дивуватися стійкості духу маленького хлопчика, який не мав ніякої підтримки — ані моральної, ані матеріальної.Жага нових знань змусила Шевченка звернутися до художників у надії навчитися цьому мистецтву. Але й тут чекали на Тараса великі невдачі й розчарування. Серйозно його ніхто не сприймав, лише використовували Тараса у своєму господарстві. І коли нарешті він зустрів художника, який зумів розгледіти його талант, знов на його життєвому шляху трапилися випробування. Треба було отримати дозвіл від пана на навчання в художника. І Тарасу було відмовлено. У цей момент він навіть хотів накласти на себе руки, але сильний характер знов переміг. Жага до життя, до знань отримали верх у цій боротьбі.

Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її(присвійний займенник) навчила бабуся.
Якщо мати за своєю (присвійний займенник)  природою є втіленням ласки, ніжності, надмірної доброти, то з батьком асоціюються значно вимогливіші, практичніше означення.
Моя(займенник) улюблена кішка дуже пластична і граціозна, любить пострибати.
В піснях її(займенник) рубінові плоди прирівнювали з мужністю та патріотичними почуттями, любов’ю до Батьківщини.
Дуб — сонцелюбне дерево, його(займенник) плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин.
Он дерева набрали на своє(займенник) гілля стільки пухнастого снігу, що, здається, не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад.