Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. зробіть повний синтаксичний розбір речення ( члени речення, частини мови, загальна характеристика всій конструкції й компонентам як простим реченням побудуйте його структурну схему. мені на сірому причалі де стільки злизано слідів такого море намовчало в своїй одвертості сліпій що тільки наслухай повільно лише встигай зважать на те як поміж хвилями то вирне то заховається підтекст.

Зимові канікули я провела у рідному місті. Погода була не дуже холодною, але засніженою. Я з подругою ішла на гірку. Там завжди весело, багато інших дітей. Ми навипередки спускаємося униз на санчатах.

   Зимою наше невелике засніжене подвір’я  прикрашає сніговик. Ми гуртом ліпимо три великі кулі. З моркви я роблю ніс, гілки стають йому руками. Стареньке відро служить гарною шапкою. Він весело вітає перехожих. 

   Сад узимку порожній та тихий, інколи заскрипить самотня качеля.

   На зимові канікули до мене у гості приїжджала двоюрідна сестра. Ми багато часу гуляли на свіжому повітрі. Як доводилось залишатись удома гали через шибку вікна за красою зимової природи, дивилися улюблені телепередачі. Для себе придумали цікаву гру. Ми по черзі у вільну хвилину уголос читали чергові сторінки книжки. Хто за день знаходив час виразно прочитати більше сторінок, ставав переможцем дня. Книги вже без суму дивилися на нас і чекали коли ми їх прочитаємо. А батьки хвалили нас за таку кмітливість. Ми також були задоволені результатом, адже за канікули встигли прочитати доволі багато нових книжок.   

   Так з відпочинком та користю для себе я провели свої зимові канікули.

Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної України , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі»  і поселень (хутори, зимівники)  за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (Дике поле). Об'єдналися  згодом у військову організацію Військо Запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «Січ»  та перебування штаб-квартири (центрального органу управління - коша) .
Пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці XVI століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до Куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території Запоріжжя.
Надалі, після повстання Богдана Хмельницького у 1648 році під контроль Війська Запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території Речі Посполитої, що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної України. На них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. Вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру Війська Запорозького, що отримала в історіографії також найменування Гетьманщина. Запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території Гетьманщини.