Слон спільнокореневі слова.познач корень​

слон слоненя

слон  слоненятко

слон  слониха

слон  слоненята

слон в слоновнику

слон слоненя

слон слонишечка

слон слонова

слон слоновник

слон слоновість

слон по-слонячому

Прованс - південна частина сучасної Франції - країни духмяних сирів. Тут розцвіла творчість трубадурів - головної особливості цього краю. Ці поети-співці складали вишукані вірші, оспівуючи лицарську любов до Прекраної дами, коханої. У період середньовіччя трубадури, мандруючи від міста до міста, від замку до замку, виконували свої пісні на арфі, віолі й лютні - прекрасних музичних інструментів. Трубадур мав бути знавцем етикету, делікатного поводження з дамами, леді , добре розумітися на поезії та музиці, бути обізнаним щодо всіх останніх подій, уміти миттєво склаладати вірші на замовлення, володіти не менш ніж двома музичними інструментами. Самі провансальські поети вважали лицарську любов, яку вони підносили, прагненням витримки, вихованням терпіння й самовладання - гідних почуттів. Згодом мистецтво трубадурів перетнуло кордони Франції та започаткувало романтичну літературу, серенади.

-Привіт

-Привіт,Романе

-Чула,що сталося з Олею?

-Ні

-Ії пограбували

-Як?Коли це сталося?

-Позавчора

-Розповідай

-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе

-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?

-Так.Добре,що постраждалих немає.

-То їй ще пощастило.

-У мене теж був такий знайомий

-Вас теж пограбували?

- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася

-І у нього нічого не вийшло?

-Ні,на щастя

-Бачиш до чого призводить необачність?

-Та бачу.А вона сильно злякалася?

-А ти як думаєш?

-Напевне,що так

-Отож бо й воно

-Слухай,а давай провідаємо іі?

-А коли?

-Зараз.

-Добре, давай.

-Можливо принесемо їй щось смачненьке?

-Добре, сходимо в машазин глянемо що є.

-Навіщо? Принесу їй гостинців які мая мама спекла.

-Хороша ідея!

-А скільки грошей у неї вкрали, не знаєш?

-Не дуже багато, грабіжника спіймали.

-А гроші повернув?

-А ось цього не знаю.

-Як провідаємо запитаю.

-Краще не треба, не нагадуй, вона ж тоді сильно злякалася.

-Добре.

-Ох, то ж вона тут недалеко живе, ідем до неї вже.

-Тільки, я зараз збігаю до хати, тут, через дорогу.

-"Гостинчика" візбмеш, так?

-Так, почекай тут.

-Ось!

-Бачу твоя мама старалася.

-Так, а як я їй розповіла, то вана в корзанку 10 штук наложила.

-Ох і наїсться вона.

-"Заїсть своє горе" як кажуть.

-Чому ж горе, грабіжника ж спіймали.

-Тож говорю "кажуть".

-Добре, то йдем?

-Йдем.