ось:
Объяснение:
Сповнені особливої чарівності, пісні про кохання є вершиною народної поезії. Вони ввібрали в себе всю розмаїтість почуттів, усю і лисину людської душі.
Своєю самобутньою мелодикою, природним гуманізмом українська народна пісня здобула симпатії практично у всьому світі. Як зазначив відомий дослідник історії української культури Іван Огієнко, «її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні — це тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом визнано за ними».
Ллє в піснях про кохання не тільки щира ніжність і незрадлива, чиста любов; тут і відгомін історії, і мотиви нелегких, життєвих випробувань, і почуттєве, особистіше сприйняття світу. Щодо цього вони близькі до історичної, соціально-побутової, соціально-сімейної лірики, часто мотиви цих різновидів народної пісні переплітаються. Як правило, любовні пісні — невеликі за обсягом, часто вони мають форму монологи або розповіді про третю особу. До найтиповіших мовно-стилістичних засобів таких творів належать поетичні паралелізми, здрібнілі форми іменників («дівчинонька», «козаченько», «вишенька», «зозуленька»), зачини з вигуками «ой», звернення до людини («ой ти, дівчино — з горіха зерня»), до природи («ой ти, місяченьку») тощо. Природа є невід’ємним атрибутом любовної пісні. Вона інколи ідеалізована, а.ле завжди перебуває у гармонії з людськими почуттями, підсилює їх.
Виразності пісням про кохання падає чарівна мелодія, переважно розспівна. За цим компонентом вони наближаються до романсів. У творах обох жанрів поетичні тропи та музикальні інтонації., ритміка та мелодична структура дуже багаті. Не випадково відомі композитори (зокрема, ГІ.І. Чайковський, М.В. Лисенко), створюючи класичні шедеври, спиралися на кращі зразки народного співу.
Любовні пісні дуже давно з’явилися в Україні; народ створював їх у різні історичні періоди. Серед усіх жанрів народного мистецтва пісні про кохання виявилися найбільш життєздатними. Прийшовши до пас із давнини, ці справжні поетичні перлини ще довго будуть передаватися від покоління до покоління.
Відповідь: Чому я пишаюся своїм товаришем?
Пояснення: У мене є хороший друг та товариш Артем. Я дуже дорожу його дружбою . Ми однорічки, навчаємося у 5 класі. Ми часто гуляємо разом та проводимо разом багато часу. Артем займається спортом. Він відвідує бассен, займається дзюдо та грає у футбол. Він справжній спортсмен та прекрасний друг. А ще мій товариш ніколи не кине просто так у біді. Артем до у скрутній ситуації, і дасть гарну пораду. Мій товариш дружелюбний, справедливий та любить спілкуватися. Він не любить коли починають ображати молодших та не поступаються старшим. А також мій товариш цінує те, що і я . У нас з ним дуже багато спільних інтересів.
Ось, за що я ціную свого товариша та пишаюсь ним.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
і. випишіть із поданих речень слова пасивної лексики і зазначте, до якої групи вони належать (діалектизми, архаїзми, історизми, неологізми) на голові кайдашихи був високий очіпок. івана дідуха запам’ятали в селі ґаздою. і стежив я, і я веснів: акордились планети. рученьки білі лягли на рамена мені. сонце малює по нім маленькі фосфоричні звізди. для кіномейкера немає нічого кращого, ніж створити крутий фільм. сивий оселедець розсипався козакові перед очима. придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки. на твоїх ланітах палає рум’янець. нарешті мені купили класний спінер.! !
ответ:
короче,одноклассники,меня вышло так:
діалектизми: газдою,веснів,вихолітувалося.
архаїзми: рамена,ланітах.
історизми: очіпок,оселедець.
неологізми: кіномейкера,спінер,фосфоричні,акордились.
не знаю,правильно ли,жду ваших
объяснение: