Визначити граматичну основу .вказати тип присудка ( простий , складений ( дієслівний чи іменний)край берега у затишку прив'язані човни (глібовзелені віти сосен мереживом сплелись (забіла).повітря тремтить від спеки і в срібнім мареві танцюють далекі тополі (коцюбинський).під зорями тривожними щоночі я чую погляд предків на собі (павличко).яке то щастя свій народ у світлі бачити! (павличко).в юності ми щедріші на слова, а тому іноді здаємося і багатші діями (вільде).в природі все доцільне і корисне(гжицький).і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала (малишко).грона з калини як жар червоніли (грінченко).ми спадкоємці спадків розграбованих (костенко).обличчя її стало мов білий камінь (гончар).сонце було ласкавим до води дерев квітів і дівочої краси (стельмах).тепер дійсність дивніша за сни (коцюбинський).мовчання не завжди згода ( народна творчість).кохана ніби кущ бузку… (стус).мій перший вірш написаний в окопі (костенко).

човни прив'язані

Відповідь:Ось,тримай)

Пояснення:

Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об’єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об’єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на фотографії вони посміхаються.

Якось залишила мама нас двох удома. Нас - це я та мій сусід Коля, гарний помічник та товариш.

І ось, годину ми грали в ігри, другу... Та все таки набридають ці нові технології, починає знов пробиратися до тебе нудьга.

- Сашко, я придумав! - підскочив мій товариш, від радості хлопаючь у долоні. Я зацікавлено подивився на нього, чекаючи ідеї, що прийшла йому в голову.

- Давай зваримо суп? Я знаю як його варити, бачив, як мама це робить.

- Давай, - погоджуюсь я і ми й йдемо на кухню готувати.

Процесс приготування виявився дуже цікавим, враховуючи те, що суп ми ще ніколи не готували, а з тих продуктів, що виявили наявними у мене в холодильнику - тим паче!

Але все йшло гаразд, кімната заповнилася смачним ароматом, а час, потрібний для приготування, майже підійшов до кінцю

Перевіряти на сіль вирішив я. Спробував, солі недостатньо, потягнув руку до полички, щоб дістати сіль, але ненароком зачепив банку за перцем. Ой! Що ж це буде?

Тепер суп був з "сюрпризом" у вигляді перцю. Вирішивши, що це буде, ой, який гарний жарт над товаришем, я залишився чекати його на кухні.

І ось Коля прийшов...

Объяснение: