Твір на тему "стоять мости над мертвими річками"​

Друзі, сьогодні маємо доволі дискусійну тему для власного висловлення. На жаль, така проблема є близькою для багатьох українських сімей. То підтримаєте ви таку думку чи спростуєте? Постарайтеся знайти переконливі аргументи!

На чужині ще більше батьківщину цінують

Я згоден із думкою, що на чужині батьківщину цінують більше.

З дитинства ми звикаємо до навколишнього світу, починаємо любити все, що нас оточує: природу, людей, рідне місто. Коли ж опиняємось за кордоном, все здається незвичним, чужим, у серці оселяється туга за Батьківщиною. До того ж, на чужині інші звичаї та побут, до яких людині буває важко звикнути.

Яскравим прикладом на підтвердження цієї тези є також життя Григорія Многогрішного з роману Івана Багряного «Тигролови». Коли чоловік утік із потягу й опинився в тайзі, він постійно відчував тугу за Батьківщиною, хоч і знайшов прихисток в українській родині, яка шанувала народні традиції та звичаї. Герой страждав від того, що в Україні лишилися його рідні та друзі, та для нього дорога додому закрита.

Якщо подивимось на сучасне життя, то побачимо, що люди в пошуках кращої долі вирішують поїхати за кордон. Опинившись у чужій країні, вони страждають від того, що позбавлені спілкування рідною мовою та оточені чужоземцями. У них постійно виникають спогади про рідну землю і сім’ю. Люди починають цінувати те, що втратили, не витримують розлуки й повертаються додому.

Тому справді: людина, опинившись на чужині, починає ще більше цінувати Батьківщину.

Відповідь на завдання.

Твір"Ми відповідальні за тих,кого приручили".

Без чого не можна жити людині,щоб бути справді щасливою?Звичайно,це дім і родина.

Родина-це ті,хто піклуються і переживають за тебе,уболівають і співчувають.Іноді трапляється так,що людина залишається самотньою.

Щоб уникнути самотності,щоб знати,коли ти повертаєшся додому,що на тебе там чекають,люди заводять тварин.Це прекрасні істоти,які дарують радість спілкування,відчуття,що ти не один,що ти комусь потрібний.

І не встигаєш переступити поріг,а до тебе кидається твій улюбленець,який чекав на твоє повернення з нетерінням і вимагає,щоб йому приділили увагу.Хто б то не "був"він прекрасно знає,що є повноправним членом родини,де його люблять і ніколи не образять,бо він довірився людині і не має нікого ближчого за неї.

Кожна тварина має свій характер,свої особливості,уподобання.Беручи в дім будь-яку живу істоту,ми беремо на себе велику відповідальність.

Бо всі тварини беззахисні перед людиною,а ми дуже часто користуємося цим.

Люди забувають,що тварини-їхні найближчі друзі,які не мають звички зраджувати.

Буває навпаки-люди зраджують своїх домашніх тварин:зневажають їх,викидають на вулицю,віддають іншим,не думаючи про те,що серце цієї істоти вже навіки віддано саме їм.

Взявши додому маленьке цуценятко,людина милується ним та його пустощами,але тільки-но це цуценятко виристає у велику собаку,то починає набридати го-і опиняється на вилиці.І цей господар не хоче щнати,що його підопічний уже встиг прив'язатися до нього і що він непристосований до життя на вулиці.

Люди на відчувають відповідальності за свої вчинки,і тому на вулицях нашого міста так багато бездомних тварин.