За смисловим (диференційним) принципом пишуться виділені слова в реченні а вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли. б і зерно в золотім колоску на стеблині високій гойдається. в йде панна осінь золотава з маленьким келихом вогню. г чумацький шлях задумливо дивиться згори на засніжене село. д то сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина.

1) Мы с моим другом и школьным товарищем пошли на рыбалку;мой друг самый лучший собеседник; когда я смотрю на своего друга, то вижу своего старого товарища в нем.
2)Лицо продавщицы было похоже на испуганную физиономию; лицо моей сестры самый светлый лик, который когда-либо видел; я сделал такое лицо, что физиономия учителя удивилась
3)Алфавит в моей азбуке был очень красиво оформлен; алфавит в букваре моего друга был немного испорчен
4)Мой ленивый друг вечно вялый и безжизненный; я настолько ленивый, что на уроках я вечно сонный и неподвижный; моя ленивая собака самая медленная и неповоротливая.
5)Мой папа очень смелый, самый храбрый в этом мире; мы с моим другом самые смелые в школе, и поэтому нас называют отважными; я по телевизору видел очень смелого героя, теперь я тоже хочу стать таким же бесстрашным.

Усі люди після холодної зими, хочуть нарешті дочекатися того дня, коли весна прокинеться , і все довколо почне оживати. Весна прокидається зі своєї зимової сплячки .Наскільки приємно , коли виходиш надвір , і просто посміхаєшся від того ,що гріє сонечко , і перша травичка проривається з - під землі. Чому  в нас таке прекрасне відчуття ? Коли весна наступає , людина прокидається разом із нею. Все начебто починається з нового аркуша. Земля тепла, покрита травичкою і квітами. Починають цвісти фруктові дерева, пташки повертаються із теплих країв , і починають  розвеселяти нас своїм співом.

Цієї миті можна сказати , що життя - прекрасне , забути про свої буденні проблеми,   і насолоджуватись пробудженням природи.