Стислий письмовий переказ розповідного тексту художнього про виконання певних дій "чайка" ответь кто нибудь​

Ми володіємо прекрасним дарунком - здатністю розмовляти, потрібно правильно їм користуватись.Стримувати свого язика потрібно в першу чергу тому, що слова мають велику силу.Наші слова мають владу ранити чи зціляти .Бездумні слова, сказані поспішно, завдають глибоких душевних ран і руйнують стосунки .Обдумані слова людини, лікують зранене серце і відновлюють стосунки.Розуміючи, яку силу мають слова, ми, безумовно, хочемо говорити так, щоб лікувати інших, а не ранити.Попри всі наші старання ми не зможемо повністю контролювати свій язик. Образивши людину словами ми повинні щиро перед не вибачитись.

                      Найкраще місце на землі - моя Україна
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.