Утворіть від простих речень складносурядні з приеднувальними сполучниками. яку роль виконує друга сурядна частина в побудованих вами реченнях? накресліть схеми речень. поясніть уживання розділових знаків. 1. iз самого ранку все пішло не так. 2. мобільний телефон наполегливо заворушився десь у сумці. 3. на вулиці вже смер- кло. 4. але мимоволі дівчина всміхнулася. 5. бабуся загор- нулася в затишний картатий плед. 6. учителька любить усіх своїх учнів. 7. озеро виблискувало здалеку. 8. вона давно вже приїхала до києва.​

Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які до здійснити ці самі мрії. Але чи не марна це справа — будувати плани, не знаючи, здійсняться вони чи ні? Мабуть-таки не марна, тому що жодні блага не можуть впасти просто з неба, вони обов'язково стають результатом довгої та наполегливої праці, яка, у свою чергу, є результатом міркувань та плідних роздумів.
Сплановане життя — це не утопія. Жити відповідно до своїх планів не означає механічно існувати як робот, це значить поступово, крок за кроком йти до здійснення своїх бажань.
Звичайно, будь-хто хотів би жити за таким принципом: побажав — здійснилося. Щоправда, існує серйозна небезпека: людина не цінує легкої здобичі і не може повною мірою оцінити те, що отримала без зусиль.
Але про таке здійснення бажань не варто навіть говорити, тому що це все одно неможливо. До того ж, потрібно бути обережним зі своїми бажаннями, тому що вони можуть здійснитися.
Тож кращий варіант — це спочатку чітко окреслити перелік бажаного, а потім намагатися втілювати власними зусиллями, «на ходу» коректуючи його відповідно до вимог реального світу та нових власних потреб, бо людині притаманно постійно змінюватись та перебувати у русі (звісно, наслідком є зміна наших пріоритетів, іноді дуже непередбачувана).

Немає такої людини, яка б не любила свій край, і свою Батьківщину. Без Батьківщини немає народу, немає нас. Усі ми любимо, і будемо одвічно памятати нашу домівку, край де ми проводили щасливі роки нашої молодості, а можливо і проведемо там все життя. Всюди добре але вдома найкраще і кожен це усвідомлює.

Ми всі будемо робити так, щоб всі щасливі моменти залишились у нашому житті лише на яскравому фоні. І це стосується не лише щасливих спогадів про минулі роки, це стосується і щасливих спогадів про наші почуття до певної особи, а точніше про наше вірне і перше справжнє кохання.

Немає солодшої миті, ніж перше кохання, і всі це пройшли. Пройшли той момент коли вам обом не хотілось покидати один одного , і це мабуть були найкращі моменти у нашому житті. Але яке кохання без вірності ідовіри. Для того щоб кохання було справжнім, воно повинне бути засноване на довірі, і підтримці, адже ніхто так не підтримає і не до як кохана тобі людина. Для чого пробувати мимобіжні почуття, коли можна знайти справжні і насолоджуватись ними вічно і безкінечно.

Як би нам не хотілось, але ми повинні памятати ті місця які нас виростили, і тих людей які зуміли принести у наше життя посмішку, адже немає людини яка б прожила своє життя яка ні разу не відчула смак кохання і ностальгії.