Написати твір на тему відносини людей і тварин​

Тварини живуть у найбільших глибинах океану — за умов вічної ночі і величезного тиску, зустрічаються на найвищих горах і високо в повітрі, пристосувалися до низьких температур Арктики і Антарктики та спеки й безводдя пустель й напівпустель.

Важко перебільшити значення тварин у житті природи і людини. Вони відіграють важливу роль у кругообігу речовин і трансформації енергії — процесах, які є обов'язковою умовою існування життя. До складу будь-якого біоценозу (ліс, луки, степ, різні водойми тощо) входять численні види тварин, які перебувають у складних взаємовідношеннях між собою, з рослинами, мікроорганізмами, неживою природою. Знати, як взаємодіють різні компоненти біоценозів, як раціонально впливати на них з певною метою і не порушити ту рівновагу, що існує в межах біоценозу, дуже важливо.

Багато видів тварин надзвичайно корисні. Розмноження деяких вищих рослин залежить від запилення їх комахами. Чимало тварин є природними ворогами різних шкідників сільського і лісового господарств і стримують їх розмноження, сприяючи цим підвищенню врожайності сільськогосподарських та лісових культур.

На сьогоднішній час в нашому світі відбувається дуже багато змін. Є незначні, а є великі і дуже так скажемо, "значні". Але давайте звернемо увагу на тему відносин тварин і людей.

Взагалі, якщо звертатися до Біблії, багатьох історій того часу, то тварини це завжди в першу чергу ті, хто допомагав людині. Проте Бог сам звелів їсти їхнє м'ясо. Чому так? Адже тварини це ті, хто допомагає людям в якомусь сенсі, люди навпаки повинні їх поважати.

Давайте ми з вами будемо чесними, допомагають людям лише ті тварини, яких вони змогли примусити на них працювати. Собаки, наприклад. Це перша тварина яку людина змогла приручити і яка вірна їй на все життя. Чому ж деякі з них зараз живуть на вулиці або в помийках?

Підводячи підсумок моїх роздумів, хочу зазначити лише одне. Що люди ніколи не відносились до тварин так, як вони того заслуговували. Завжди примушували, убивали, харчувалися ним. Зараз деяких закривають в зоопарках щоб інші могли "полюбуватися". В кінці кінців, ні до чого хорошого таке відношення не зможе привести. Адже зараз в сучасному світі тварини вже вимирають і їх стає все менше й менше, а що буде далі?

Объяснение:

Пыталась как могла, надеюсь Если есть ошибки, заранее прости))0)

- Привіт Богдане! Куди це ти так поспішаєш?
- Привіт Насте! На урок фізкультури.
- Ой, а навіщо так поспішати?
- Як навіщо? Фізкультура найкращий урок!
- Ні, ти що!? Якби я вирішувала чи потрібні уроки фізкультури у школі, то я би була проти цього уроку!
- На мою думку, ти погано говориш!
- Чому ти так вважаєш? Мені ось, наприклад зовсім не подобається цей урок!
- Тому, що усім потрібна розминка, потрібно тримати себе у формі, люди які займаються фізкультурою сильніші, здоровіші...
- Ну, навіть не знаю.
- Не вагайся почни дивитися на цей урок з іншої сторони!
- Я подумаю.
Після того як Насті закінчився урок фізкультури, діти знову зустрілися:
- І як Насте, ти поміняла свою думку?
- Знаєш, так, фізкультурою займатися дуже класно, і я рада, що у нас є такі уроки! Я навіть почала краще себе почувати!
- Я задоволений тим, що я тебе переконав!
- Дуже дякую тоб

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.