Відреагувати: ми знаходимося у постійному діалозі з собою. якщо можно, то + пояснення.​

Я знаходжуся в постійному діалозі з тобою

Объяснение:

ПравилаПриклади1. Разом пишуться:а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом;б) складні прикметники, утворені від сполу­чення іменника та узгоджуваного з ним при­кметника;в) складні прикметники з другою дієслівною частиною;г) складні прикметники, в яких перша частина -прислівник, та ті, в яких друга частина - діє­прикметник;д) прикметники, в яких основне смислове на­вантаження передається останнім прикметни­ком. лісостеповий, трубопрокатний, , народнопоетичний, правобереж- нийволелюбний, вантажопідйомний, домобудівнийвсесвітньовідомий, важкодоступний, вищезгаданий, свіжозрубанийзернобобовий, вузькодіалектне, лінгвостилістичні  2. Через дефіс пишуться:а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс;б) складні прикметники, утворені з прикметни­кових основ, між якими можна вставити спо­лучник і;в) складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико, -іко;г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-;д) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але за зміс­том є однорідна з другою частиною й приєд­нується до неї за до сполучного звука о або е;е) складні прикметники, що позначають відті­нки кольору або смаку, проміжних сторін світу.генерал-губернаторський, дизель-моторний, унтер-офіцерськийлітературно-меморіальний, мистецько-художній, на­вчально-виховний, музично-розважальнийісторико-архітектурний, фізико-математичний, ме-ханіко-технічнийвійськово-морський, воєнно-політичний,але: військовозобов'язаний, військовополоненийм'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковийсвітло-синій, жовто-зелений, гірко-кислий, північно-західний, але.жовтогарячий

Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу».  Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні. 

Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.