Фонетичний розбір слова каліфорнія

Транскрипция слова: [кал’ифорн’ий’а]

к — [к] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)

а — [а] — гласный, безударный

л — [л’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (парный)

и — [и] — гласный, безударный

ф — [ф] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)

о — [о] — гласный, ударный

р — [р] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)

н — [н’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (парный)

и — [и] — гласный, безударный

я — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (непарный, всегда произносится мягко)

[а] — гласный, безударный

В слове 10 букв и 11 звуков.

Каліфо́рнія→[кал'іфорн'ій'а]

У слові «каліфо́рнія»: слогов—5 (ка-лі-фо-рні-я), букв—10, звуків—11:

к →
[к] : приголосний , глухий, твердий
а →
[а] : голосний
л →
[л'] : приголосний, дзвінкий, м’який
и →
[и] : голосний
ф →
[ф] : приголосний, глухий, твердий
о →
[о] : голосний
р →
[р] : приголосний, дзвінкий, твердий
н →
[н'] : приголосний, дзвінкий, м’який
и →
[и] : голосна
я →
[й'] : приголосний, дзвінкий, м’який
[а] : голосна

Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:

- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.