Складіть 5 речень про зимові розваги дітей, використовуючи слова в

наступили вихідні дні.діти повиходили на подвір'я і почали кататися на санчатах, на сноубордах,на лижах.вони чудово провели день тому що мали чим зайнятися.катання на різних предметах це дуже цікаво.попробуйде покататися на різному на,якому вам хочеться і,ви зразу відчуєте що вам деже цікаво і хочеться продовжувати далі.

проснувся ранок.

на небі сміялося сонечно і не було жодної хмаринки.

кришталева річка перетворилася на чудову ковзанку і  весь день розважала дітей.

непомітно сонечно заховалося за горою і наповзли сутінки. настала ніч.

на небі швиденько збіглися хмарки на просипалися на землю срібним снігом.

Шилом моря не нагрієш.

Готуй сани влітку.

На переправі коней не міняють.

Виходжу з дому в передчутті чогось незвичного(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,означено-особове).

Весною тут встають рано(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,неозначено-особове).

Що посієш, те й пожнеш(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,узагальнено-особове).

Роботу зроблено добре(розповідне,неокличне,поширене,односкладне,безособове).

Літо. Берег. Синє, синє небо(розпвідне,неокличне,однокласдне,називне).

Не милуй мене шовково

Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт

На другий день тільки про повінь і говорили

Надворі світає

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. у них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись, і спостереження за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями.  знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах!   мені приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. у них і спостереження наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.  сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «на любов і смак — товариш не всяк», «не і чари, як хто кому не до пари».  висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «нехай борщ без сала, аби душа пристала», «хоч у курені, аби до серця мені», «з перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем».  читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «дівчина, як калина, як ясна зоря», «красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості.  багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «на дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів!   я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!