Качественно выполнить морфологический разбор числительных невозможно, не видя их в предложении.
Двое (суток) – имя числительное. I Обозначает количество предметов: сколько суток? двое. Н. ф. – двое. II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить. III Синтаксическую роль цельного словосочетания двое суток вне предложения определить невозможно. Это может быть подлежащее (Двое суток – срок небольшой), обстоятельство (от отсутствовал двое суток), сказуемым (Цельное словосочетание в этом предложении – двое суток).
Триста (человек) – имя числительное. I Обозначает количество предметов: сколько человек? триста. Н. ф. – триста. II Морфологические признаки: постоянные – количественное, целое, сложное; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить. III Синтаксическую роль и этого цельного словосочетания определяйте самостоятельно: это может быть подлежащее или дополнение.
Сорок четвёртого (года) – имя числительное. I Обозначает порядок предметов при счёте: года которого? сорок четвёртого. Н. ф. – сорок четвёртый. II Морфологические признаки: постоянные – порядковое, составное; непостоянные – в единственном числе, мужском роде, родительном падеже. III Синтаксическую роль определяйте самостоятельно: не видя предложения, сделать это невозможно.
Оба (раза) – имя числительное. I Обозначает количество предметов: сколько? оба. Н. ф. – оба. II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном падеже, вне предложения не определить. III Тоже самостоятельно придётся Вам решать вопрос о роли данного словосочетания в предложении.
СЛОВА ДЛЯ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО РАЗБОРА ДАЮТСЯ ТОЛЬКО В ПРЕДЛОЖЕНИЯХ!
Владислав-Аветисян217
12.02.2023
Щастя.. . У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків". Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні! Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити.. . Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Двое (суток) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько суток? двое.
Н. ф. – двое.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить.
III Синтаксическую роль цельного словосочетания двое суток вне предложения определить невозможно. Это может быть подлежащее (Двое суток – срок небольшой), обстоятельство (от отсутствовал двое суток), сказуемым (Цельное словосочетание в этом предложении – двое суток).
Триста (человек) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько человек? триста.
Н. ф. – триста.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, целое, сложное; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить.
III Синтаксическую роль и этого цельного словосочетания определяйте самостоятельно: это может быть подлежащее или дополнение.
Сорок четвёртого (года) – имя числительное.
I Обозначает порядок предметов при счёте: года которого? сорок четвёртого.
Н. ф. – сорок четвёртый.
II Морфологические признаки: постоянные – порядковое, составное; непостоянные – в единственном числе, мужском роде, родительном падеже.
III Синтаксическую роль определяйте самостоятельно: не видя предложения, сделать это невозможно.
Оба (раза) – имя числительное.
I Обозначает количество предметов: сколько? оба.
Н. ф. – оба.
II Морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном падеже, вне предложения не определить.
III Тоже самостоятельно придётся Вам решать вопрос о роли данного словосочетания в предложении.
СЛОВА ДЛЯ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО РАЗБОРА ДАЮТСЯ ТОЛЬКО В ПРЕДЛОЖЕНИЯХ!