Начальная форма слова підніс (укр)​

Початкова форма - ПІДНЕСТИ

Твiр на тему: " Той хто незнаэ минулого, не вартий майбутнього"

 Слова М.Рильського змушують нас задуматись над тим, що подарувало нам сьогодення... Тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам? Все що ми маэмо зараз, це залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод й чого домоглися?...

Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.

Можливо,колись в життi,ми зустрiчалися з термiном"любити до безтями" та шукали логiчне пояснення цiй гiперболi...Хтось думав,що вiн любить до безтями маму,рiдню,хлопця/дiвчину,чоловiка/жiнку,дiтей!?!Але е це правильно??!Тобто якщо вважати,що так любити людину чи навiть не людину,то можна зробити припущення що-до вже не запаморичлевоi любовi,а справдi,до фанатизму...А це вже-катастрофа!Адже людину заслiплюють ii "над"почуття:кохання чи ненависть,злiсть чи прихильнiсть..I так людина перетворюеться у пiшака,для якоiсь важливлоi гри,де вже вона,точно переможцем не буде!!