Скласти повідомлення в науковому стилі з теми "складнопідрядні речення".

У лісі птахи та звірі у себе вдома. А ти гість. У гостинах потрібно вміти себе поводити. Усе живе пов'язане між собою. А раз так, то все живе потрібно берегти, починаючи з маленького кущика або тендітної, дрібненької квіточки. 
Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла риба. У лісах часто виникають пожежі. Під час пожежі спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися іскрі, спалахують і горять з тріском куші. Вогонь перекидається на низькі гілки дорослих ялин та підіймається вгору. 
На місці пожежі лишаються пошкоджені дерева, випалені молоді парослі, спалені медоноси, лікарські рослини. На згарищах немає птахів, тварин. Вони довгі роки схожі на пустелю. 
Майже всі пожежі виникають від необережного ставлення людини до вогню. Це багаття, яке забули погасити, сірник, який випадково кинули. Тож треба берегти ліс від вогню.

                                         З сайту ВІКІПЕДІЯ
День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війнирадянського народу проти німецько-фашистських загарбників»[1]. Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества»[1]. У 1948році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували[2]. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року[3]. З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнахВаршавського договору