1. у якому рядку всі слова утворені правильно: 1. лікар-куратор, медико-біологічний, жарознижуюче, оброблюючий, отруйний. 2. оцінюючий, сильнодіючий, медицинський, язико-лицевий, пом’якшуючий. 3. ідне захворювання, язично-лицьовий, охолоджувальний, жарознижувальне, пом’якшувальний. 4. обтяжувальний, кишечний, медичний, переносчик, область серця. 5. слизистий, малокрів’я, бактериційний, одужувати, азистоводневий. 2. українська мова належить до: 1. західнослов'янської групи. 2. південнослов'янської групи. 3. східнослов'янської групи. 3. у якому рядку всі пари слів є паронімами: 1. щиро – сердечно, виразний – вирáзний, адаптувати – пристосовувати, мріяти – мрія ти. 2. в’язи – м’язи, здатний – здібний, громадський – громадянський, шкірний – шкіряний. 3. континент – контингент, зáпал – запáл, індекс – покажчик, пила (іменник) – пила (дієслово 4. подразнення – роздратування, зáмок – замóк, екстракт – витяг, плету – плиту. 5. обмін – бартер, підписка – передплата, ясно (зрозуміло) – ясно (видно), прóшу у якому реченні неправильно розставлені розділові знаки? 1. усі з радісним гомоном і випереджаючи один одного побігли назустріч гостю. 2. дівчата працювали не рук. 3. він радісно покинув місто, живучи в якому натерпівся стільки лиха. 4. бійці сиділи деякий час задумавшись. 5. незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. 5. укажіть, у якому рядку числівники вжиті відповідно до норм одс: 1. менше однієї чверті даних, 50-ті роки, з 5 замовлень ми отримали лише 2. 2. близько тисячі, книжки кількістю 7 екземплярів, пів на сьому (годину). 3. відрядження на 2 місяці, в одному варіанті, 12 (дванадцять) стільців. 4. субсидія в сумі 11 грн. 70коп., понад сімсот, півтора раза. 5. більша половина працівників, завезено третину вантажу, найперший проект. 6. у якому рядку всі слова іншомовного походження написані правильно? 1. чінгісхан, ассіро-вавилонія, па-де-кале. 2. аджарістан, аспірін, зигзаг, сіцілія. 3. шізофренія, дифтонг, алжір, аддіс-абеба. 4. голландія, марокко, ріо-де-жанейро, ла-манш. 5. тіреоїдит, сіметрія, лейпціг, братіслава. 7. мовний стиль — це: 1. різновиди текстів певного стилю. 2. сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання. 3. різновид національної мови, який є засобом спіл¬кування людей, об'єднаних спільністю території. 4. індивідуальна манера письма поета, науковця. 5. засоби вияву експресивності висловлюваного. 8. найповніше визначення документа: 1. діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь. 2. повчальний приклад б ведення. 3. засіб закріплення різними на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і розумову діяльність людини. 4. письмовий твір як свідчення про щось історичне, важливе. 9. укажіть рядок, у якому мікротекст слова неправильний: 1. білет на літак, квиток екзаменаційний, музична школа, музичні інструменти, писемна пам’ятка. 2. хустка личить, пасує комірець, одягати пальто, взувати туфлі, житель краю, мешканець будинку. 3. вітальний адрес, точна адреса фірми, лікарський халат, лікáрський препарат. 4. налити чаю, насипати борщу, відчинити двері, відкрити банку, передплатити газету, підписати заяву.

Объяснение:

В першому питанні -3

1.1 Складні слова можуть утворюватися за до сполучних звуків і без них. Коли перша частина складного слова - прикметник, то сполучним звуком виступає звук оважкоатлет, гірничопромисловий, чорногуз, яснозорий
1.2 якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишеться ь
верхньодніпровський, давньоруський, середньовіччя, синьоокий
З цими словами не слід змішувати складних слів, перша частина яких є вищий ступінь прислівника на е: вищезгаданий, нижчепідписаний1.3Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває: після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчителькожум'яка, овочесховище, очевидний
1.4 Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває після м'якого приголосного (неподовжений), яким закінчується основа іменника м'якої групи, пишеться ебурелом, землетрус, працездатний, яйцеподібнийконов'язь, коногон, костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка
1.5 Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває після й, яким закінчується основа іменника м'якої групи, або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться ебоєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис
1.6 Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися: на голосний звуквсюдихід, кількаразовий, радіокомітет
1.7 Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. У словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо дальша частина починається голосними а, оодноденний, двоярусний, триніжок, чотирикутник
1.8 Складні слова можуть утворюватися без сполучуваного звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися: на приголосний звукБолград, Новгородв абревіатурах:виконком, колгосп, медінститут
1.9 У словах із числівниками двох-, трьох-, чотирьох-, якщо дальша частина починається голосними а, одвохосьовий, чотирьохактний
1.10Складні слова можуть писатися разом. Разом пишуться усі складноскорочені слова й похідні від них, а також складноскорочені з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, ме-тео-, мікро-, мілі-, моно-, мого-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-Нацбанк, Міносвіти, міськрада, облвиконком, профспілка, радгосп, соцстрах; профспілковий, радгоспний, соцстрахівський
1.11 Разом пишуться складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою)двобічний, сімдесятиріччя, трикутник, трипроцентний, чотиримісячний
2.1Складні слова можуть писатися через дефіс. Через дефіс пишуться повторення того самого слова з метою підсилення його основного значення, зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознакиписав-писав, робив-робив, ходив-ходив; білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо
2.2 Через дефіс пишуться поєднання синонімічних слів; антонімічних слів; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття; слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами й суфіксами.гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; більш-менш, видимо-невидимо; батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само і займенники: сама самотою.
2.3 Через дефіс пишуться поєднання слів, що означають приблизністьдень-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотириПоєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире: 3—4 (дні), учні 8—10 класів.
2.4 Через дефіс пишуться складні вигуки та звуконаслідуваннягей-гей, ого-го, бом-бом.
2.5 Звуки в словах, що вимовляються протяжноПо-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (Тесленко); По-о-лк, стій!
2.6 Літерні абревіатури з належними до них цифрамиТу-154, ЗІЛ-111
2.7 Літерні найменування паралельних класів у школах7-А, 10-В
2.8 Терміни, до складу яких входить літера алфавітуП-подібний, Т-подібний.
2.9 Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефісс.-г.— сільськогосподарський, с.-д.— соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл.—старослов'янський.Скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г.— сільське господарство

Переді мною картина народного художника України Федора Минайла ,,Золота осінь'' На цій картини зображено чарівну пору. Коли я дивлюся на неї, я милуюся красою Карпат та відчуваю спокій.Я думаю на картині зображено початок золотої осені. На полотні переважають жовтогарячий, багряний, вогнено-червоний кольори. Якщо дивитися, починаючи з правого боку, то можна побачити , як жовтий колір переходить у смарагдово-зелений. На передньому плані картигі я бачу маленькі сільські хатинки. За ними стоять стрункі сосни, і десь на горизонті височіють дивовижні гори - Карпати. Дерева одягнені в різнокольоровий одяг. Небо в художника вийшло похмуре, але десь через хмари пробиваються сонячні промені. На картині немає вітру, жоден листочок не поворухнувся. Між сонними берегами тече спокійна річка.