Прочитайте уривок з новели м. хвильового «я (романтика)». напишіть стислий переказ, використовуючи речення з непрямою мовою. ..в обід прийшов андрюша й кинув похмуро: – слухай! дозволь її випустить! я: – кого? – твою матір! я: (мовчу потім почуваю, що мені до болю хочеться сміятись. я не витримую й регочу на всі кімнати. андрюша суворо дивиться на мене. його рішуче не можна пізнати. – слухай. навіщо ця мелодрама? мій наївний андрюша хотів бути на цей раз проникливим. але він помилився. я (грубо): – провалівай! андрюша й на цей раз зблід. ах, цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. він буквально не знає, навіщо ця безглузда, звіряча жорстокість. він нічого не бачить за моїм холодним дерев'яним обличчям. я: – дзвони в телефон! узнай, де ворог! андрюша: – я: – дзвони в телефон! узнай, де ворог! в цей момент над маєтком пронісся з шипотінням снаряд і недалеко розірвався. забряжчали вікна, і луна пішла по гулких порожніх княжих кімнатах… …я забув про все. я нічого не чув і – сам не пам’ятаю, як попав до підвалу. із дзвоном розірвалася біля мене шрапнель, і на дворі стало порожньо. я підійшов до дверей і тільки-но хотів зиркнути в невеличке віконце, де сиділа моя мати, як хтось узяв мене за руку.

Окремо пишуться:

1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно

. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .

3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

 

Через дефіс пишуться:

1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.

2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

 

Разом пишуться:

1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.

2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.

Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого  кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.