Речення : тоді природне світло впродовж дня заповнює приміщення - підписати частини мови , підкреслити частини речення , розбір синтаксису речення

Объяснение:

Тоді - обставина ( прислівник)

Природне-означ (прикм)

світло- підмет (імен)

впродовж дня-обст ( присливник  іменник)

заповнює - присудок ( діеслово)

приміщення- додаток ( іменник)

Речення : розповідне неокличне просте двускладне другорядні члени (додаток означення обставина )

Я вважаю, що людина вчиться протягом усього свого життя. І навіть якщо вона старанно гризла граніт наки в школі та університеті, то впродовж життя ця особа дізнається багато нового.

По-перше, світ постійно змінюється, розвиваються технології, які роблять життя простішим. І для того, щоб жити з комфортом убсучаснлму світі потрібно вчитися користуватимя всіма благами цивілізації, що для дітей 50-60-х років буває важко. Яскравим прикладом з мого життя є моя бабуся. Вона закінчила школу на відмінно, а університет з червоним дипломом. Здавалося б чому ще вчитися? Але зараз бабуся вчиться користуватися комп'ютером, бо сучасний світ вимагає цього від неї. Незважаючи на всі свої знання, протягом життя вона вчиться чомусь новому.

По-друге, є люди, які впродовж життя навчаються, вдосконалюють себе і свої навички. Для того, щоб досягти вершинт своєї майстерності. Вони постійно вчаться інколи навіть все їхнє життя. Яскравим прикладом з української літератури є образ Степана Радченка із роману "Місто" Валер'яна Підмогильного. Степан протягом усього твору вчиться чомусь новому. І разом з здобутими знаннями він еволюціонує з сільського хлопчини в міського письменника. І в кінці роману за до надбаних знань Степан стає відомим письменником.

Отже, незважаючи на вік людина завжди може дізнатися те, чого раніше не знала. І не важливо чи вчитися всупереч певних обставин, чи для саморозвитку. Головне - це не треба цього боятися чи соромитися.

Повість «Гуси-лебеді летять» надзвичайно мені сподобалась. Михайло Стельмах легко, цікаво, з гумором та водночас ностальгічним сумом розповідає про власне дитинство. Воно випало на важкі післяреволюційні роки, коли країна була спустошена війною, розрухою та голодом. Автор не став прикрашати тогочасну дійсність. Однак дитинство все одно залишилось найчарівнішим часом у житті.

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді,» - так починається перший розділ повісті. Цим же образом твір і завершується. Гуси-лебеді виступають символом швидкоплинних дитячих років, часів, що вже ніколи не повернуться.

Мені дуже сподобався головний герой – Михайлик. Він веселий, кмітливий та винахідливий, завжди знайде собі розвагу та товариство. Однак при цьому він завжди допомагає своїм рідним та друзям. Небайдуже йому й до чужої біди.

Пригоди Михайлика, його свіжий та незвичайний погляд на прості та буденні справи, добрий та влучний гумор, цікава народна мова та казки – все це не може залишити байдужим.

Значне місце у повісті займають ліричні відступи. Автор показує нам розміркування головного героя над власними вчинками, діями інших людей. Завдяки ним можемо відчути, як маленький Михайлик сприймає оточуючий світ, знайомимося з долями та минулим інших героїв.

Повість «Гуси-лебеді летять» - це прекрасна казка та разом із тим надзвичайно реалістичний твір про дитинство, дружбу та родину, життя та смерть, радість та смуток.