Транскрипция украинского слова розм'як

Відповідь[р о з м' й а к]

Пояснення:

Однією з найкрасивіших будівель Вінниці заслужено вважається музично - драматичний театр імені Садовського, який був зведений відомим архітектором Артиновим в 1910 році лише за одинадцять місяців.

Це дійсно рекордний строк для побудови такого грандіозного проекту.

Довгі роки сцена театру належала виключно приїжджим колективам і лише в 1920 році на ній влаштувалася місцева трупа, організатором і ідейним натхненником якої став Гнат Юра.

Такі чудові артисти як В.Сокірко, Ф.Барвінская, А.Бучма починали своє творче сходження з підмостків цього театру.

Зворушлива любов до сцени і велика працьовитість акторського колективу, дозволили театру функціонувати навіть в суворі роки Великої Вітчизняної війни.

Успішні гастролі театру в Москві в 1957 році принесли йому заслужену популярність і присвоєння імені великого майстра української сцени М.Садовського.

Сьогодні Театр Садовського гордо і з гідністю несе своє почесне звання, даруючи глядачам чудові вистави, поставлені за творами класиків світової літератури і сучасних авторів, а постановка ліричної комедії «Будинок в якому переночував Бог» вважається найвдалішою роботою театру.

За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, який був одним із провідників антипольського повстання. Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та у 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[3], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць.